Церква Преображення Господнього (Ярослав)

Церква Преображення Господнього (або Преображенська церква) — греко-католицька церква в Ярославі. Головний храм польських греко-католиків.

Церква Преображення Господнього
50°01′ пн. ш. 22°41′ сх. д.
Тип споруди православний храм
Розташування Польща, Ярослав
Початок будівництва 1717
Кінець будівництва 1747
Відбудовано 1911-1912
Будівельна система цегла
Належність греко-католицизм
Стан культурна спадщина Польщіd
Епонім Преображення Господнє
Церква Преображення Господнього (Ярослав) (Польща)
 Церква Преображення Господнього у Вікісховищі
Інтер'єр церкви

Історія

Церква Преображення Господнього збудована в Ярославі у 1717—1747 роках. Перебудована у 1907—1910 роках за проєктом Зигмунта Добжанського[1]. Внесена до реєстру пам'яток архітектури Польщі під охоронним № A-11/44 від 22.01.1951 року[2].

Ікона

У костелі є ікона Богоматері Ярославської, яка славиться своїми милостями, відома як «Двері Милосердя». 18 серпня 1996 кардинал Ахілле Сільвестріні за численної присутності достойників Греко- і Римо-Католицької Церков і мирян коронував у Ярославі чудотворну ікону Матері Божої «Двері Милосердя». Корону освятив папа Іван Павло II. 17 серпня 1747 року, в день освячення новозбудованої церкви Преображення Господнього, ікону «Двері Милосердя» урочисто перенесли до цього храму. При церкві діє Греко-католицька парафія в Ярославі, в Перемишльському деканаті Перемишльсько-Варшавської архієпархії. Створена у 1717 році. Після виселення українців (1945—1947) з території Польщі парафія Преображення Господнього в Ярославі припинила існування, храм був зачинений. 1987 року, коли було відновлено парафію, духовенство клопотало про повернення ікон та престолів до храму. Чудотворний образ «Двері Милосердя» 1993 року (напередодні освячення відновлюваної церкви Преображення) був повернений церковній громаді.

Парафіяльні священики
  • 1655—1738 — Василь Куриловський;
  • 1738—1758 — Теодор Височанський;
  • 1759—1764 — Ян Хризостом Бернакевич;
  • 1764—1795 — Антоній Риботицький;
  • 1795—1796 — Павел Сайкевич;
  • 1796—1826 — Ян Манастирський;
  • 1826—1827 — Гжегож Блонарович;
  • 1827—1836 — Даніель Качанівський;
  • 1836—1837 — Олександр Носкевич;
  • 1837—1855 — Іван Гладишівський;
  • 1855—1857 — Орест Вітушинський;
  • 1857—1878 — Теодор Левицький;
  • 1878—1879 — Олексій Івасівська;
  • 1879—1883 — Іван Санчиц;
  • 1883—1884 — Ян Хризостом Констанкевич;
  • 1884—1906 — Ян Чотинецький;
  • 1906 — Петро Годованський та Петро Юрчак;
  • 1906—1942 — Кіпріан Чотинецький;
  • 1942—1945 — Олексій Блик;
  • 1945—1965 — Станіслав Федорович;
  • 1965—1967 — Василі Червіняк;
  • 1968—1970 — Мелечуш Білинський;
  • 1970—1989 — Борис Балик;
  • 1989—1990 — Теодор Майкович;
  • 1990—1997 — Богдан Прах;
  • 1997—2001 — Януш Нагач;
  • 2001—2003 — Грачан Стойка;
  • 2003—2014 — Богдан Круба;
  • з 2014 — Кшиштоф Блажеєвський.

Примітки
  1. Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 383. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  2. Реєстр пам'яток — воєводство підкарпатське

Див.також

Посилання

Джерела
  • Bogdan Prach Myłoserdia Dweri: Sanktuarium Maryjne w Jarosławiu. — Warszawa: Archiwum Ukraińskie, 1996. — 159 s. (пол.) (укр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.