Церква Різдва Богородиці (Друхів)

Церква Різдва Богородиці — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення, у селі Друхів. Парафія належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
50.89986° пн. ш. 26.8035° сх. д. / 50.89986; 26.8035
Тип споруди церква
Сучасний статус Пам'ятка архітектури місцевого значення (А-місц. Ох.№ 35-Рв)
Розташування  Україна, Друхів, Березнівський район, Рівненська область
Кінець будівництва 1793 р.
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан діючий
Адреса с. Друхів, Березнівський район, Рівненська область, Україна, 34643
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Богородиці (Друхів) (Україна)
Церква Різдва Богородиці (Друхів) (Рівненська область)

Розташування

Церква Різдва Богородиці розташована у центральній частині села обіч головної вулиці таким чином, що її чоловий фасад завершує довгу вуличну перспективу.

Історія

К. Переверзєв подає дату нового будівництва - 1898 р.[1] Споруджена на  кошти поміщика Михайла Коженєвського, остаточно облаштована в 1834 р.[2] 

Архітектура

Церква Різдва Богородиці (дер.), с.Друхів

Застосовано нетиповий для православного будівництва базилікальний композиційний устрій, при якому головний внутрішній простір церкви нагадує поділ головну наву, до якої примикають та дві бічні. Ця схожість додатково підкреслюється двома симетричними вежами на чоловому фасаді, демонструючи риси західної традиції. Разом з тим вівтарна частина, що складається з шестигранного зрубу та прибудованих до нього з двох сторін ризниці та паламарні, загалом відповідає локальній архітектурній практиці.

У 1884 році відкритий простір з галереєю між двома  вежами був зашальований дошками. Дві бані чолового фасаду, головна баня над центральний об'ємом і баня над абсидою мають активно профільованих перехвати та оригінальні маківки. Згідно волинській традиції зовнішні стіни обшиті вертикальними дошками з досить широкими нащільниками.

В цілому церква справляє цілісне враження завдяки своїй незвичній і водночас компактній об’ємній композиції.[3][4]

У північно-західній частині церковного погосту знаходиться типова двоярусна дзвіниця – «четверик на четверику», з дещо вужчим верхнім ярусом, між’ярусним карнизом і чотирисхилим пірамідальним наметом з декоративною маківкою.[5]

Література

  1. Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. – Житомир, 1914. – C. 354
  2. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. – Почаев, 1889. – C.  545 – 546
  3. Завада В.Т. Особливості становлення стилю бароко у монументальній дерев'яній архітектурі Полісся // Архітектурна спадщина України. Вип.1. – К., 1994. – С. 122
  4. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 гг. Ч.1-2. – Житомир, 1892. – C. 535
  5. Завада В.Т. Дерев’яні храми Полісся. – К., 2004. – C. 138 – 139

Див.також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.