Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Вишнівчик)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — парафія і храм греко-католицької громади Зарваницького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Вишнівчик Тернопільського району Тернопільської області.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церкви

Церква — колишній костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії, будівництво якого тривало у 1853—1871 роках. З 1949 року костел використовували як склад міндобрив та зерна, а наприкінці 1980-х років за наказом влади майже всю культову споруду, яка уже була руїною, засипали сміттям.

Парафію утворено у 1991 році. Тоді греко-католицька громада відремонтувала споруду костьолу. Жертводавцями були жителі населеного пункту. Розпис церкви та іконостасу у 1997—1998 роках виконав художник Василь Бронецький. Позолочувати іконостас йому допомагала дружина Ольга.

Храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці освятив владика Михаїл Сабрига в 1992 році.

Парафія і храм діють з 1991 року і є приналежні до УГКЦ.

У с. Вишнівчик до Другої світової війни греко-католицька громада збудувала власний храм. Під час війни він зазнав незначних ушкоджень, які можна було відремонтувати, але обласна влада видала рішення розібрати церкву і з того каменю побудувати в с. Котузів стайні для худоби.

Єпископську візитацію у 2013 році здійснив митрополит Василій Семенюк.

У церкві є Вишнівчицька чудотворна ікона, але статусу відпустового місця храм і парафія не мають.

Діють при парафії: Марійська і Вівтарна дружини, спільнота «Матері в молитві», братство Матері Божої Неустанної Помочі. Катехизацію проводять сестри ЧСВВ та о. Павло Магас.

Нерухомим майном парафії є будівля храму Різдва Пресвятої Богородиці і каплиця біля церкви.

Парохи

  • о. Филип Чолій,
  • о. Мирон Головінський,
  • о. Григорій Дурделло,
  • о. Мартин Матей (1945—1946),
  • о. Іван Якимів (1991—1992),
  • о. Мирослав Богак (1992—1996),
  • о. Ігор Чибрас (1997—2003),
  • о. Андрій Підгородецький (2003—2006),
  • о. Павло Магас (з 2006).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.