Церква Успіння святої Анни (Львів, Голоско)

Перший відомий храм на цьому місці відомий у XVI столітті. Це була дерев'яна споруда, деталі зовнішнього вигляду якої залишаються невідомими. В цей час церква носила назву Покрови Пресвятої Богородиці та була парафіяльною для жителів Великого і Малого Голосків. Можливість спорудження нового храму з'явилась після закінчення польського панування та переходу у 1772 році Галичини до складу імперії Габсбургів. Нова, мурована, будівля з’явилася 1775 року, але освячена на честь Успіння святої Анни.

Від початку існування у храмі Успіння святої Анни розміщувався іконостас авторства Івана Рутковича, який згодом був втрачений. Збереглися лише дві ікони “Акафіст Богородиці”, в музеї історії релігії, та “Успіння Анни”, яка й досі знаходиться у храмі. У 1924–1943 роках парохом церкви був отець Михайло Жовнірук, активний діяч товариства «Просвіта». В 1940-х роках храм був закритий та перетворений на склад господарських речей. На початку 1990-х років діяльність храму відновила православна громада.[2]

Споруда має традиційну тридільну планувальну структуру, яка, ймовірно, відтворює план попередньої дерев'яної церкви. Невеликий притвор увінчаний простим бароковим аттиком. Центральна нава, близька до квадрату з двома вікнами (на північній та південній стіні), має просте барокове оконтурення та шоломоподібний купол із широкою сигнатурою. Вівтар нижчий за наву та рівновисока до притвору, з круглим вікном на осі. Дах вівтарної частини також прикрашений невеличкою сигнатуркою.