Церква святого Миколая (Новосілка)

Церква святого Миколая — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Новосілка Тернопільського району Тернопільської області.

Церква святого Миколая
Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церкви

Перша писемна згадка про село датується 1421 роком. У селі вже була церква і парафія підпорядковані Київській митрополії Константинопольської о патріархату.

Пізніше було збудовано три церкви на парафії с. Новосілка, оскільки саме село утворене внаслідок злиття сіл Кут, Ленчівка і Тесарівка. Сьогодні про це нагадують однойменні назви вулиць, на яких знаходяться три храми: вул. Ленчівка — церква Різдва Пресвятої Богородиці (1709), вул. Тесарівка — церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1903), вул. Кут — церква Святого Миколая (1935). Перші дві церкви є дочірніми, а Святого Миколая — матірна.

Архітектор церкви Святого Миколая — парох о. Аполінарій Осадца. Будували церкву майстри з Садової Вишні Львівської області. Тут встановлено у 1938 році цінні вікна-вітражі.

Парафія була греко-католицькою до 1946 року. Вдруге парафія стала Греко-католицькою у 1990 році.

Єпископську візитацію трьох парафій у 1998 році здійснив владика Зборівської єпархії Михаїл Колтун.

При парафії діють: братства Матері Божої Неустанної Помочі, «Святого Престолу» і спільнота «Матері в молитві».

Загалом на усіх трьох парафіях с. Новосілка (Кут, Ленчівка, Тесарівка) є фігура Матері Божої у Люрдській каплиці (виготовлена у Відні у 1924 році), хрест Тверезости (1774), хрест на честь скасування панщини (1895, меценат — Федір Гах), хрести на честь 900-річчя і 1000-ліття хрещення Руси-України, хрест оберегу, збудований комплекс «Винниця» для освячення води на Йордан.

Відправа у церквах проводиться почергово, а у великі свята визначено час для кожної церкви.

Парохи
  • о. Аполінарій Осадца,
  • о. Теодор Харунякевич,
  • о. Григорій Чировський (1827—1850),
  • о. Іполіт Якович,
  • о. доктор Олександр Лешкович-Бачинський (1868—1871),
  • о. Микола Маринович (1871—1879),
  • о. Павло Дурбак, (1879—1880),
  • о. Лука Ярижлич (1880—1896),
  • о. Теодозій Кінасевич,
  • о. Григорій Судомора,
  • о. Василь Томович,
  • о. Євген Венгринович,
  • о. Аполінарій Осадца,
  • о. Василь Джиджора,
  • о. Микола Чубатий,
  • о. Юрчик Басок,
  • о. Миколаїв,
  • о. Іван Яворський,
  • о. Василь Ганішевський,
  • о. Василь Мерешак,
  • о. Богдан Карпіч (до 1987),
  • о. митрат Микола Сухарський (з 1987).

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.