Церква святого Онуфрія Великого (Гусятин)

Церква святого Онуфрія Великого — парафія і храм греко-католицької громади Гусятинського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в смт Гусятин Чортківського району Тернопільської області.

Церква святого Онуфрія Великого

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церкви

Коли в 1559 році Гусятин одержав магдебурзьке право і статус міста, церква Святого Онуфрія на тон час уже існувала. Вона належить до церков оборонного типу, що становлять малочисельну, але особливу групу культових споруд в Західній Україні. В умовах постійної небезпеки нападів татар церковні мури слугували, як оборонний об'єкт.

У 1920-х роках на парафії з кількаденним візитом побував Іван Огієнко — майбутній митрополит Іларіон, а в 1921 році храм вивідав молодий офіцер, майбутні» Президент Франції Шарль де Голль.

До 1946 року парафія і храм належали до УГКЦ, з 1946 року — перейшли до РПЦ. Під час воєнних дій церква була дуже пошкоджена.

6 серпня 1991 року за благословення єпископа-ординарія Івано-Франківської єпархії УГКЦ владики Софрона Дмитерка парафію УГКЦ було відновлено, а 25 серпня 1991 року її було зареєстровано в органах державної влади. Храм залишився за парафією.

За служіння о. Геннадія Михайлюка у храмі було встановлено іконостас, зроблено внутрішній розпис. Відбулася майже тижнева місія оо. Редемптористів: о. Романа Криси було організовано спільноту УМХ, братства «Апостольство молитви» і «Матері Божої Неустанної Помочі», Вівтарні дружини. 25 квітня 1997 року освячено два нові дзвони: «Святий Онуфрій» та «Святий Василій Великий».

З 19 листопада 2000 року парафія підпорядкована новоствореній Бучацькій єпархії.

23 червня 2001 року парафіяни разом з парохом о. Романом Крісою побували в Києві на зустрічі зі Святішим Отцем Іваном-Павлом II. Парафію відвідували владика Йосафат Говера — екзарх Луцький та владика Гліб Лончина — Апостольський екзарх для українців-католиків у Великій Британії.

У власности парафії проборство.

Парохи

  • о. Іван Бажайський (1872—1889),
  • о. Северин Гріши на (1889—1890),
  • о. Григорій Ковец (1890—1892),
  • о. Володимир Білінський (1892—1895),
  • о. Онуфрій Вергун (1895—1900),
  • о. Микола Тодорович (1900—1905),
  • о. Антонім Полянський (1905—1908),
  • о. Іван Матковськнй (1908—1914, декан та капелан УГА),
  • о. Богдан Подолінський (1914),
  • о. Іван Матковський (1914—1919),
  • о. Северин Ціанмінський (1919),
  • о. Іван Бачинський (1919—1921),
  • о. Теодор Рак-Раченко (1921—1946),
  • о. Олександр Максимович (1956—1980),
  • о. Геннадій Михайлюк (1991—1995),
  • о. Роман Кріса (з 13 жовтня 1995).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.