Цзян Вей

Цзян Вей походив з офіцерської родини з повіту Цзюньцзі командирства Тяньшуй[3]. Початково служив під началом Ма Цзуня, голови командирства Тяньшуй династії Вей.

228 року потрапив у полон до Чжуге Ляна, стратега династії Шу, і перейшов до нього на службу. Брав участь у північних кампаніях проти Вей. Завдяки своїм здібностям вислужився до середнього армійського інспектора[4] та генерала заходу[5] армій Шу.

Після смерті Чжуге Ляна перебував разом із головнокомандувачем Цзян Ванєм в повіті Ханьчжун, звідки здійснював напади на Вей. 246 року, після кончини Цзяна, керував державними справами разом із головним міністром Фей І. Здійснював походи у командирства Лунсі, Наньань, Цзінчен, підконтрольні династії Вей. Уклав союз із західними тибетськими племенами цян, спільно з якими збирався захопити західні володіння Вей.

Через погане управління впав у немилість імператора Лю Шаня, який поставив своїм головним радником фаворита-євнуха Хуан Хао. Був відсторонеий від командування військами і політично ізольований.

263 року, після знищення держави Шу військами Вей вмовив вейського генерала Чжун Хуея повстати проти власного господаря, узурпатора Сими Чжао. Убитий підлеглими Чжуна 264 року.

Цзян Вей // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (рос.) Ло Гуань-Чжун. Троецарствие: в 2 т. — Москва: «Художественная литература, 1954.