Циганов Євген Едуардович

Євге́н Едуа́рдович Цигано́в (нар.15 березня 1979, Москва) російський актор театру і кіно, режисер. Лауреат ряду російських кінопремій.

Циганов Євген Едуардович
Народився 15 березня 1979(1979-03-15) (42 роки)
Москва, СРСР
Громадянство  Росія
Діяльність актор, кінорежисер, театральний режисер, телеактор
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна і Російський університет театрального мистецтва (2001)
У шлюбі з Irina Leonovad
IMDb nm1142921
Нагороди та премії

урядові нагороди Російської Федераціїd

Ніка

Золотий орел


 Циганов Євген Едуардович у Вікісховищі

Біографія

Євген Циганов народився 15 березня 1979 року в Москві в сім'ї працівників московського НДІ «Титан» Едуарда и Любові Циганових.

Закінчив музичну школу по класу фортепіано. 4 роки працював в Театрі на Таганці — грав різні дитячі ролі.

З 1993 по 1997 рік грав в рок-групі «А.S.», потім Євген Циганов із друзями створили нову групу «Грінки», яка активно виступала у клубах, випустила один альбом і розпалася у 2004.

В 1996 гоці поступив до театрального Училища імені Щукіна.

У 1997 році поступив на режисерський факультет ВГІКу, який закінчив у 2001 році і був прийнятий до трупи Московського театру «Майстерня Петра Фоменка».

В 2014 році Євген Циганов вперше виступив як театральний режисер із спектаклем «Олімпія» за п'єсою Ольги Мухіної. Також він зіграв одну з ролей і виступив як музикант.

Особисте життя

  • Від фактичного шлюбу з актрисою Іриною Леоновою:
    • донька Поліна Циганова (народ. 2005),
    • син Нікіта Циганов (народ. 2006),
    • син Андрій Циганов (народ. 2009),
    • донька Софія Циганова (народ. 2010),
    • син Олександр Циганов (народ. 2011),
    • син Георгій Циганов (народ. 2014),
    • донька Віра Циганова (народ. 2015).
  • Від фактичного шлюбу з актрисою Юлією Снігірь:
    • син Федір Циганов (народ. 2016)

Громадська позиція

У 2018 взяв участь у проекті «Нової газети» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]

Фільмографія

Актор

  1. 2001 Колекціонер Ілля
  2. 2002 Займемося любов'ю Постников
  3. 2003 Прогулянка Пєтя
  4. 2004 Діти Арбата Саша Панкратов
  5. 2005 Фарт Пётр
  6. 2005 Космос як передчуття Герман
  7. 2006 Мисливець Володимир
  8. 2006 Пітер FM Максим
  9. 2006 Митищинський маніяк
  10. 2007 Три крапки Юрочка
  11. 2007 Гілка бузку Сергій Рахманінов
  12. 2007 Русалка Саша
  13. 2007 Червона перлина кохання Григорій
  14. 2008 — Плюс один ростовая кукла (камео)
  15. 2009 Гарячі новини Герман
  16. 2009 Іван Грозний кат (эпизод)
  17. 2009 Ніч бійця Хруст
  18. 2009 Подія
  19. 2009 9 травня. Особисте ставлення — новела «Нагорода»
  20. 2010 Щасливий кінець сосед Игорь
  21. 2010 Брестська фортеця лейтенант Почерников
  22. 2010 Неадекватні люди психолог Козлов
  23. 2011 Огни притона Валера
  24. 2011 І не було краще брата
  25. 2011 Забытый Сергей Гастев
  26. 2011 Зоряний ворс понтовий кур'єр
  27. 2012 Ентропія Овоч
  28. 2012 Це не я Пётр
  29. 2012 Легенда про любов
  30. 2013 Відлига Віктор Хрустальов
  31. 2013 Ікона сезону Володя
  32. 2013 Діалоги — новела «Пістолет»
  33. 2013 Червоні гори Сергій Рогов / Аркадій Енгельгардт (кадет)
  34. 2014 Купрін (новелла «Впотьмах») Степан Спиридонович Ознобишин, поміщик
  35. 2014 З чого починається Батьківщина Микола Громов, капітан, Друге головне управління КДБ СРСР
  36. 2015 The тьолки
  37. 2015 Незламна Леонід Киценко, капітан
  38. 2015 Територія Андрій Гурін
  39. 2015 Фарца Ян Рокотов
  40. 2015 Про любов Борис
  41. 2015 Райські кущі Зілов
  42. 2015 Стурбовані, або Любов зла Костя
  43. 2015 Країна ОЗ водій під бутиратом
  44. 2019 «Одеса» Борис

Режисер

  • 2010 9 травня. Особисте ставлення — новела «Случайный вальс»

Посилання

  1. Російські режисери та актори прочитали оповідання Сенцова та закликали звільнити його (ВІДЕО) // Громадське, 04.06.2018
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.