Цикли Жюгляра

Цикли Жюгляра — середньострокові економічні цикли з характерним періодом у 7—11 років. Названі по імені французького економіста Клемана Жюгляра, котрий одним з перших описав ці цикли[1].

Економічні цикли
Назва циклуХарактерний період
Цикл Кітчина3—4 роки
Цикл Жюгляра7—11 років
Цикл Кузнеця15—25 років
Цикл Кондратьєва45—60 років

На відміну від циклів Кітчина у рамках циклів Жюгляра ми спостерігаємо коливання не просто у рівні завантаження існуючих виробничих потужностей (і, відповідно, в об'ємі товарних запасів), але і коливання в об'ємах інвестицій в основний капітал. В результаті, до тимчасових запізнювань, характерних для циклів Кітчина, тут додаються ще і тимчасові затримки між ухваленням інвестиційних рішень і зведенням відповідних виробничих потужностей (а також між зведенням і актуальним запуском відповідних потужностей). Додаткова затримка формується і між спадом попиту і ліквідацією відповідних виробничих потужностей. Ці обставини і обумовлюють те, що характерний період циклів Жюгляра виявляється помітно тривалішим, ніж характерний період циклів Кітчина.

Циклічні економічні кризи/рецесії можуть розглядатися як одна з фаз циклу Жюгляра (разом з фазами пожвавлення, підйому і депресії). У той же час від фази кондратьєвської хвилі залежить глибина цих криз[2].

У своїй роботі Жюгляр наводить такі значення даних про кризи у Франції, Британії і США[3]:

  • 1804 — 1803 — -
  • 1810 — 1810 — -
  • 1813 — 1815–1814
  • 1818 — 1818–1818
  • 1826 — 1826–1826
  • 1830 — 1830–1830
  • 1836 — 1837–1837
  • 1839 — 1839–1839
  • 1847 — 1847–1848
  • 1857 — 1857–1857

Оскільки чіткої періодичності не спостерігається, було узято середнє значення в 7-10 років.

Фази циклу Жюгляра

У циклі Жюгляра досить часто виділяють чотири фази, в яких деякі дослідники виділяють підфази:

  • фаза пожвавлення (підфази старту і прискорення);
  • фаза підйому, або процвітання (підфази зростання і перегрівання, або буму);
  • фаза рецесії (підфази краху/гострої кризи і спаду);
  • фаза депресії, або застою (підфази стабілізації і зрушення)[4].

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. Des Crises commerciales et leur retour periodique en France, en Angleterre, et aux Etats-Unis. Paris: Guillaumin, 1862.
  2. Див., напр.: Korotayev Andrey V., & Tsirel Sergey V. A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008–2009 Economic Crisis. Structure and Dynamics. — 2010. — Vol. 4. #1. — P. 3-57; Див. також: Гринин Л. Е., Коротаев А. В. Глобальный кризис в ретроспективе: От Ликурга до Алана Гринспена. М.: УРСС, 2010. Архів оригіналу за 17 лютого 2012.
  3. Juglar C. Des Crises Commercials Et De Leur Retour Periodique En France. Paris, 1862
  4. Гринин Л. Е., Малков С. Ю., Коротаев А. В. Математическая модель среднесрочного экономического цикла и современный глобальный кризис // Малков С. Ю., Гринин Л. Е., Коротаев А. В. (ред.)/ История и Математика: Эволюционная историческая макродинамика. — М.: Книжный дом «Либроком», 2010. — C. 233–284
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.