Цимбалюк Віталій Іванович

Віта́лій Іва́нович Цимбалю́к (26 січня 1947, Симонів) — український учений-нейрохірург вищої категорії, академік Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор. Президент НАМН України. Заслужений діяч науки і техніки (1997), лауреат Державних премій України (1996, 2002), премії АМН України (2003), премії Кабінету міністрів України (2016).

Цимбалюк Віталій Іванович
Народився 26 січня 1947(1947-01-26) (75 років)
Гощанський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність лікар
Alma mater Медичний факультет Тернопільського національного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ступінь доктор медичних наук
Нагороди

Життєпис

Народився в с. Симонів Гощанського району Рівненської області. Закінчив Тернопільський медичний інститут (1970).

Від 1971 р. — в Інституті нейрохірургії: клінічний ординатор, ординатор, молодший та старший науковий співробітник. Професор кафедри нейрохірургії НМУ (1986—1993). Кандидат медичних наук (1976). У 1985 р. захистив докторську дисертацію «Нейрохірургічне лікування спастичності у хворих з екстрапірамідною патологією». Професор (1989). Заступник директора Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова АМН України (1990 - 2016 рр.), завідувач кафедри нейрохірургії НМУ ім. О. О. Богомольця (від 1993 р.), керівник клініки відновної нейрохірургії (від 1988 р.). Академік Національної академії медичних наук України, обраний 13.09.2010 р. за спеціальністю нейротрансплантологія. Президент НАМН України (з 2016 р.).

Почесний професор[1] і член Наглядової ради Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.[2]

Наукова діяльність

Основні напрями наукової діяльності: відновна нейрохірургія, функціональна та стереотаксична нейрохірургія, нейрохірургія периферичної нервової системи, нейротрансплантація, нозокоміальні інфекції, історія нейрохірургії. Організатор та керівник нового напряму в нейрохірургії — відновної нейрохірургії. Розробив технологію і вперше провів нейротрансплантацію у хворих з органічними ураженнями нервової системи (дитячий церебральний параліч, апалічний синдром, епілепсія, наслідки черепно-мозкової та спінальної травми, дегенеративні захворювання тощо). Впровадив у клініку вітчизняні електростимуляційні системи для лікування больових синдромів, спастичності, епілепсії.

Автор понад 1000 наукових робіт, зокрема 59 книг (монографій, підручників, посібників, довідників), 114 авторських свідоцтв та патентів. Підготував 14 докторів та 59 кандидатів медичних наук.

Основні наукові праці: «Атлас хірургічних операцій і маніпуляцій» (1997); «Нейрохірургія» (1998); «Повышение эффективности микрохирургических операций у больных с последствиями травм срединного и локтевого нервов области предплечья» (1998); «Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення» (2001); «Нейрональные стволовые клетки» (2005); «Нейрофіброматоз» (2005); «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України. Історія та особистості» (2006); «Нейрохірурги України» (2008); «Тунельні невропатії верхньої кінцівки» (2008); «Оружейно-взрывные ранения нервной системы» (2008); «Реконструктивно-відновна нейрохірургія спинного мозку» (2009); «Спинной мозг. Элегия надежды» (2010); «Neurosurgery» (2010); «Нейрохірургія» (підручник 2011).

Голова спеціалізованої вченої ради Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України, член вчених рад МОЗ України, НМУ ім. О. О. Богомольця та Інституту нейрохірургії. Головний редактор журналів: Національної академії медичних наук України, "Наука і практика", «Вісник епілептології», «Клітинна та органна трансплантологія», член редколегій  10 фахових журналів.

Член-кореспондент НАМН України (1994), академік НАМН України (2010), Президент НАМН України (2016). Віце-президент Української асоціації нейрохірургів та Української протиепілептичної ліги (1993 - 2013 рр.). Член Всесвітньої та Європейської асоціації нейрохірургів, Європейського товариства функціональної та стереотаксичної нейрохірургії, Європейського товариства кріохірургів, член виконавчого комітету Європейського товариства нейрореабілітологів.

Звання і нагороди

Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат двох Державних премій України (1996, 2002), премії АМН України (2003) та Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1998). Лауреат 2012 року премії НАН України імені О. О. Богомольця за цикл праць «Фізіологія та патологія аферентних систем мозку: розкриття механізмів та розробка новітніх методів медичної корекції» (у співавторстві)[3] та премії НАН імені М. М. Амосова (кібернетика) (2019) за цикл праць «Сучасні клініко-організаційні аспекти хірургічного лікування пацієнтів з хворобами та травмами серця і магістральних судин»[4]. Нагороджений орденами «За заслуги» І, II та III ст., «Святого Володимира» III ст., «Миколи Пирогова», «За мужність і милосердя», «Преподобного Агапіта Печерського» І та ІІІ ст.; а також 10 медалями.

  • Почесний громадянин міста Києва (05.2021)

Примітки

  1. Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 12.
  2. Відбулося засідання Наглядової ради ТДМУ // Сайт ТДМУ. — 2016. — 16 квітня.
  3. Президія НАН України Постанова № 14 від 15.03.2013 р. «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2012 р.»
  4. Премія імені М. М. Амосова. Національна академія наук України. Процитовано 20.08.2020.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.