Цинвальдит
Цинвальдит (англ. zinnwaldite; нім. Zinnwaldit m) — мінерал, літіїста слюда шаруватої будови.
| Цинвальдит | |
|---|---|
 | |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Zinnwald-Georgenfeldd |
 Цинвальдит у Вікісховищі | |
За назвою родовища Циновець (нім. — Циннвальд), Чехія, (W.K.Haidinger, 1845).
Опис
- 1. За Є. К. Лазаренком: KLiFe2+Al[AlSi3>O10(F, OH)2].
- 2. За К.Фреєм: K2(LiFe2+Al)2(AlSi3)2O20)(F, OH)4.
- 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): KLiFeAl(AlSi3)O10(F, OH)2.
Склад у % (з родов. шт. Массачусетс, США): K2O — 13,15; Li2O — 4,06; FeO — 7,98; Al2O3 — 16,77; SiO2 — 53,46; F+H2O — 2,50. Домішки: Fe2O3; MgO, MnO.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Спайність досконала по (001). Утворює тонко- та товстотаблитчасті кристали, лускуваті аґреґати. Густина 2,9-3,0. Тв. 2,5-4,0. Колір блідо-фіолетовий, жовтуватий або сірувато-коричневий, рідше темно-зелений, фіолетовий, чорний. Блиск скляний. На площинах спайності перламутровий полиск. Непрозорий або слабо просвічує.
Поширення
Дуже еластичний. Походження метасоматичне. Зустрічається в ґрейзенах і пегматитах разом з вольфрамітом, шеєлітом, каситеритом, флюоритом, топазом, берилом, турмаліном, сподуменом та ін. Руда літію, іноді рубідію.
Ріновиди
Розрізняють: цинвальдит 1М (політипна моноклінна модифікація цинвальдиту з елементарною коміркою в один шар); цинвальдит 2М (політипна модифікація цинвальдиту з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 1200); цинвальдит 3Т (політипна тригональна модифікація цинвальдиту з елементарною коміркою в три шари); цинвальдит залізистий (різновид цинвальдиту, який містить понад 10 % FeO), кріофіліт (різновид цинвальдиту, у якого частина Li замінена на Fe2+, а F на групу OH-).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цинвальдит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цинвальдит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.