Цинк (мінерал)
Цинк — мінерал.
| Цинк (мінерал) | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Zn |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AB.05[2] |
| Dana 8 | 1.1.5.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 194d[3] |
| Твердість | 2 |
 Цинк у Вікісховищі | |
Опис
Хімічна формула — Zn. Домішки: Cd (до 1 %). Сингонія гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Утворює суцільні маси явнокристалічної будови, дрібні пластинки, невеликі гроноподібні та кулясті аґреґати, кірочки на вулканічному склі. Природні кристали невідомі; штучні кристали призматичні по осі c, бочкоподібні до пластинчастих. Спайність досконала по (0001). Густина 6,7-7,2. Тв. 2. Колір і риса білі, злегка сіруваті. Блиск металічний. Крихкий. Непрозорий. Температура плавл. 419 0C. Утворюється у відновному середовищі. Зустрічається в корінних родов. Pt та розсипних родовищах Au.
Розповсюдження
Знахідки: Урал (Росія), Австралія, Канадська Арктика. Рідкісний. Назва — можливо від старонімецького Zinke, що має кілька значень, зокрема у фармакології.
Різновиди
Розрізняють:
- цинк кремнекислий (каламін),
- цинк рубіновий (червоний або червоно-коричневий різновид сфалериту),
- цинк сірчистий (сфалерит і вюртцит),
- цинк-ставроліт (різновид ставроліту, який містить до 7,13 % ZnO).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цинк (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цинк (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.