Цифрова камера

Цифрова́ ка́мера, або цифрови́й апара́т — пристрій, що використовується для зйомки відео та створення фото-знімків або ж обох, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій при створенні цифрових фотознімків. Більшість камер 21-го сторіччя є цифровими.[1]

Історія

Появі цифрових фотоапаратів передували відеофотоапарати, що являли собою відеокамеру, пристосовану для аналогового запису нерухомих зображень на відеокасету або відеодискету. Перший відеофотоапарат розробив у 1975 році інженер компанії Eastman Kodak Стівен Сассун (Steven Sasson). Застосована у ньому матриця мала роздільність 0,01 мегапікселя. Першим цифровим фотоапаратом споживацького рівня у 1980 році став Sony Mavika, що використовував для запису знімну карту SRAM[2]. У тому ж році Kodak створив перший цифровий дзеркальний фотоапарат «Electro-Optic Camera» на основі малоформатного фотоапарата Canon New F-1[3].

Цифрові відеокамери
Fujifilm FinePix S9000

Незважаючи на функціональну схожість, цифрові відеопристрої найрізноманітнішого призначення, такі як камери відеоспостереження і веб-камери, фотоапаратами зазвичай не називаються, якщо не дозволяють зберегти знімки в самому пристрої або на вставленому в пристрій носієві інформації.

Поєднання фото та відео у цифрових камерах

У низці випадків сучасна відеозаписувальна апаратура має функції отримання статичних знімків, а значна частина пристроїв, званих цифровими фотокамерами, має функцію здійснення запису відеозображення та звуку і виводити відеосигнал у телевізійному форматі. Тому межа між відео- і фотообладнанням в цифрову добу досить умовна і визначається швидше тим, які завдання ставить оператор, ніж тим, яка функціональна «начинка» камери.

Цифрові фотокамери

Цифрові фотокамери можна поділити на декілька класів:

  • Фотокамери із вбудованою оптикою:
    • Компактні («Компактна мильниця» традиційних розмірів). Характеризуються малими розмірами і вагою. Малий фізичний розмір матриці означає низьку чутливість або високий рівень шумів. Також цей тип камер зазвичай відрізняється відсутністю чи недостатньою гнучкістю ручних налаштувань експозиції.
    • Компактні фотокамери з незмінними фікс-фокальними об'єктивами: Fujifilm FinePix X100, Sigma DP1. В основному, за винятком незмінної оптики, мають характеристики бездзеркальних фотокамер.
    • Надкомпактні, мініатюрні. Відрізняються не тільки розмірами, але часто і відсутністю видошукача та екрану.
    • Вбудовані в інші пристрої. Відрізняються відсутністю власних засобів керування.
    • Псевдодзеркальна — зовнішнім виглядом нагадують дзеркальну камеру, а також, як правило, крім цифрового дисплея, оснащені електронним видошукачем. Зображення у видошукачі такого апарату формується на окремому цифровому екрані, або на основному екрані, який здатен повертатися. Як правило, мають різьбу на об'єктиві для приєднання насадок і світлофільтрів (приклад — Konica Minolta серія моделей Z).
    • Напівдзеркальна — камери, в яких є наведення по матовому склу через знімальний об'єктив, проте немає можливості змінювати об'єктив. У таких апаратах оптична схема містить світлорозділювальну призму, яка спрямовує від 10 до 50 % світлового потоку на матове скло, а інше передається на матрицю. (Приклади — Olympus E-10, E-20)
  • Фотокамери зі змінною оптикою:

Носії інформації
Витягання CompactFlash з камери Canon Powershot A95

Практично всі цифрові камери використовують флеш-пам'ять, але є також фотокамери, де використовуються оптичні диски або дискети як носії інформації. В низці цифрових камер є невеликий об'єм вбудованої флеш-пам'яті, якої вистачає для 2-30 знімків або ж декількох хвилин відео. Найпоширеніші на сьогоднішній день (2011) формати:

Застарілі носії інформації:

Обсяг флеш-карт зазвичай варіюється від 512 МБ до 64 ГБ, але постійно з'являються флеш-карти з все більшим об'ємом і тому 64 ГБ не є лімітом.

Див. також

Джерела
  1. Musgrove, Mike (12 січня 2006). Nikon Says It's Leaving Film-Camera Business. Washington Post. Процитовано 23 лютого 2007.
  2. 1988. 1980s (англ.). Digicamstory. Процитовано 6 лютого 2014.
  3. The Electro-Optic Camera. The World's First DSLR (англ.). James McGarvey. Процитовано 18 січня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.