Ціпановська Ольга

Життєпис

Народилася в сім'ї інженера гірничої промисловости Кипріана Ціпановського. У 1876—1880 рр. навчалася у Жіночій учительській семі­нарії в Перемишлі, де її вчителем був композитор Людвик Дітц (Томаш Пудлоський пише, що Дітц викладав їй у Львівській консерваторії, яку успішно закінчила 1891 р.[2]. Однак Людвік Дітц у Львові не викладав, а ціле життя працював у Перемишлі[3]). 16 липня 1880 року, після складення іспиту зрілости, почала працювати вчитель­кою у початковій школі бенедиктинок, а опісля в інших народних школах (у т. зв. «виділових школах») Перемишля. 1892 року обійняла поса­ду вчительки української мови в Жіночій учитель­ській семінарії в Перемишлі, де раніше навчалася.

Була серед активних учасниць створення й діяльності музичного товариства «Боян» у Перемишлі на зламі 1891—1892 років, виступала як піаністка-солістка. Як пише дослідниця українських товариств у Перемишлі Тетяна Голдак: «Завдяки участі О. Ціпановської хор досягнув значних успіхів, виступаючи в Перемишлі та за його межами»[4].

1906 року Ціпановська заснувала в Перемишлі товариство «Жіночий труд», у якому стала директоркою. Це було господарське (кооперативне) товариство з метою гуртування жінок до виробничої, торго­вельної та фінансової діяльности.

Активна діячка Союзу Українок (заступниця голови управи та ре­ферентка вишколу молоді), Жіночої Служби Україні, в часи Першої світової війни — голова Українського жі­ночого комітету помочі для поранених у Відні, між двома світовими війнами опікувалася над емігрантами (та їхніми сиротами) з Великої України в Перемишлі. Відома також доброчинною діяльністю, ініціаторка заснування комітету «Брат братові» (1919). За даними С. Заброварного, 1938 року в перемишльських початко­вих і середніх школах навчалося 78 хлопців і 40 дівчат — дітей українців-придніпрянців.

Перша диригентка перемиського хору «Боян» та директорка філії Музичного Інституту імені Лисенка (1925 — 1932). Із концертами відвідувала Відень і Прагу. 1898 і 1911 року на концертах акомпанувала Соломії Крушельницькій[5].

Одна з перших на Галичині виконувала твори Миколи Лисенка.

1934 року переїхала до Львова, де протягом двох років працюва­ла вчителькою в учительській семінарії, а також продовжувала діяльність у «Союзі українок». На жіночому конгресі у Львові 1937 року створено Світовий союз українок (ССУ), а Ольгу Ціпановську обрано до складу його Президії. Наступного року польська влада закри­ла центр Українського жіночого товариства, тому на його місце українські жінки під проводом Мілени Рудницької товари­ство «Дружина княгині Ольги», на установчих зборах якого 12 липня 1938 р. Ціпановську обрано до Головної ради (а також включено до 5-особової Президії).

1941 року (як член Українського Червоного Хреста) опікувалася в таборі «Шталаг 328» на Цитаделі хворим звільненим українцям і полоненим із Червоної армії, захворіла на епідемічний висипний тиф і померла у Львові 10 грудня.

Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 1).

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 101.
  2. Tomasz Pudłocki, Olga Ciepanowska — pianistka i pedagog, «Nasz Przemyśl» 2009, nr 9, s. 41
  3. https://archiwummuzyczne.pl/musics/people/2822
  4. Голдак Т. Заснування і діяльність товариства «Перемиський боян» на зламі ХІХ–ХХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2014. — Вип. 15. — С. 197—204.
  5. Безсмертна слава Соломії (стр. 34)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.