Чандраян-2

Чандраян-2-друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян-1.[5]Розробником є Індійська організація космічних досліджень, запуск місії до Місяця здійснено ракетою-носієм GSLV.[1] Місія складається з орбітального апарата, спускного апарата і місяцехіда, всі три апарати розроблені Індією. Запуск планувалося здійснити у квітні 2018 року, але він був перенесений на рік[6] та здійснено 22 липня 2019 року.

Чандраян-2
Основні параметри
Повна назва Чандраян-2
Організація ІОКДР
Виготівник ІОКДР
Тип апарата дослідження Місяця
Дата запуску 22 липня 2019
Ракета-носій GSLV[1]
Космодром Космодром імені Сатіша Дхавана
Технічні параметри
Маса Комбінована — 3250 кг[2]
Орбітальний апарат: 1400 кг
Місяцехід: 20 кг[3]
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування Орбітальний апарат: 1 рік
Спускний апарат: 14-15 днів[4]
Місяцехід: 14-15 днів[4]

Відповідно до ІОКДР місія має випробувати різноманітні нові технології і провести нові експерименти.[7][8][9]Колісний місяцехід має подорожувати місячною поверхнею і здійснити хімічні вимірювання. Планувалось, що дані, отримані від ровера, мали транслюватись через орбітальний апарат Чандраян-2.[10][11]

6 вересня 2019 під час посадки на Місяць спускного апарату, зв'язок з ним було втрачено. Орбітальний апарат Чандраян-2 продовжить роботу на місячній орбіті протягом майже року.

Історія

Первісно передбачалась співпраця з Російським космічним агентством[12][13]. Однак, після невдачі з апаратом Фобос-Ґрунт у 2011 році, Роскосмос висунув кілька додаткових умов, в тому числі і до маси місяцехода, після чого Індія вирішила запускати апарат самостійно[14], а старт було перенесено з 2013 року на квітень 2018.[6]. Для запуску апарату Індія планує використовувати власну ракету-носій GSLV.

Конструкція

Запуск місії планується з космодрома імені Сатіша Дхавана, який розташований на острові Шрихарикота за допомогою ракети-носія GSLV, маса станції — 3250 кг.[2][1][15] На лютий 2018 року місія коштує 123.3 млн дол.[16]

Орбітальний апарат

Орбітальний апарат має досліджувати Місяць з висоти 100 км.[17]Апарат матиме п'ять наукових інструментів. Три нових і дві покращені версії інструментів, які були встановлені на Чандраян-1. Приблизна маса — 1400 кг.[18][15] Камера високої роздільної здатності орбітального апарата здійснить картографування посадкового майданчика до відділення спускного апарату.[17][4]Були допрацьовані інтерфейси між орбітальним апаратом і ракетою-носієм GSLV Mk II.[19]

Спускний апарат

Підсистема Кількість Маса (кг) Потужність (Вт)
СІН[20] 1 20 100
Зоряний датчик[20] 2 6 15
Альтиметр[20] 2 1.5 8
Спідометр[20] 2 1.5 8
Сенсор фотографування[20] 2 2 5

На відміну від зонду Moon Impact Probe (Чандраян-1), який було зіткнено з поверхнею Місяця, спускний апарат Чандраян-2 здійснить м'яку посадку, щоб дати змогу розпочати роботу місяцехода.[15] Спускна платформа не здійснюватиме жодних наукових дослідів. Приблизна її маса разом з ровером — 1250 кг. На ранніх стадіях проекту спускна платформа мала бути розроблена Росією разом з Індією, пізніше робота над спускним апаратом здійснювалась лише Індією. Перша фаза розробки спускного апарату була завершена у 2013 році у Центрі космічних засобів у Ахмедабаді.[21]

Команда інженерів розробила технологію здійснення м'якої посадки апарату, а також пов'язані з нею технології. Серед цих технологій — камера великої роздільної здатності, навігаційна камера, камера запобігання небезпеки, головний двигун з тягою 800 Н з двигунами орієнтації, альтиметр, спидометр, акселерометр і програмне забезпечення, необхідне для роботи цих пристроїв.[4][17]Головний двигун успішно пройшов випробування тривалістю 513 с, тести датчиків і інших компонентів заплановані на середину 2016 року.[19]Наземні і повітряні тести інженерної моделі спускного апарату розпочались у жовтні 2016 року у штаті Карнатака. ІОКДР створила 10 кратерів на поверхні для тестування здатності систем визначати посадковий майданчик.[22]

Місяцехід

Маса ровера складатиме приблизно 20 кг і матиме сонячні панелі.[3] Ровер пересуватиметься по місячній поверхні на колесах і здійснюватиме хімічний аналіз зразків, після чого отримані дані будуть передані на орбітальний апарат і далі на Землю.[18][15]

Спочатку планувалось, що місяцехід буде спроектований Росією і збудований у Індії. Однак, Росія вийшла з проекту і було вирішено проектувати і будувати ровер власними потужностями.[21][23][24]Індійський технологічний інститут у Канпурі розробить три підсистеми, які забезпечать мобільність:

  • Стереоскопічна 3-D камера — забезпечить контроль командою ровера у 3-D огляді оточуючої місцевості.
  • Кінематичний контроль тяги — дозволить роверу долати грубу місцевість місяця за допомогою незалежного керування на чотирьох колесах.
  • Контроль та динаміка двигуна — ровер матиме шість коліс, кожне матиме електромотор. Чотири колеса також матимуть незалежне керування. Загалом для руху та керування будуть використовуватися 10 електродвигунів.

Корисне навантаження

ІОКДР повідомила про п'ять наукових приладів для орбітального апарата і два для ровера.[18][25]Було заявлено, що НАСА і ЄКА матимуть змогу долучитись до проекту за допомогою наукових інструментів,[26] проте пізніше було повідомлено, що через зменшення ваги всієї місії, команда не матиме змоги додати наукові інструменти ЄКА і НАСА.[27]

Орбітальний апарат
  • Рентгенівський спектрометр і рентгенівська камера для зйомки важливих елементів на поверхні Місяця.[18]
  • Радар із синтезованою апертурою L і S-діапазону для зондування місячної поверхні на присутність різних складових, таких як лід. Передбачається, що радар виявить лід на затемненій частині Місяця.[18]
  • ІЧ-спектрометр для картографування місячної поверхні та вивчення мінералів, водяних молекул і присутності гідроксилу.[18]
  • Масс-спектрометр нейтральних часток для детального вивчення екзосфери Місяця.[18]
  • Камера фотографування поверхні для створення 3-D мапи поверхні на присутність мінералів і вивчення геології.[18]
Спускний апарат
  • Спускний апарат для вимірювання землетрусів біля місця посадки[2][28]
  • Термо-датчик для вимірювань температури поверхні Місяця[2]
  • Зонд Ленгмюра для вимірювання щільності і типів плазми на поверхні.[2]
  • Радіо-експеримент з вимірювання повного вмісту електронів.[2]
Місяцехід
  • Лазерно-іскровий емісійний спектрометр.[18]
  • Рентгенівський спектрометр альфа-частинок.

Хід місії

  • Успішний запуск здійснено 22 липня 2019 року.
  • 20 серпня апарат вийшов на орбіту Місяця.
  • 6 вересня під час спроби посадки на поверхню Місяця спускного апарата, приблизно за 2,1 км від поверхні відбувся збій і зв'язок із ним було втрачено.[29]

Див. також

Примітки

  1. Shenoy, Jaideep (28 лютого 2016). ISRO chief signals India's readiness for Chandrayaan II mission. The Times of India. Times News Network. Процитовано 7 серпня 2016.
  2. Chandrayaan-2 - India's Second Moon Mission. Inter-University Centre for Astronomy and Astrophysics. Процитовано 7 серпня 2016.
  3. Subramanian, T. S. (11 травня 2014). Chandrayaan's rover and the moon rocks from Salem villages. The Hindu. Процитовано 2 жовтня 2014.
  4. Nair, Avinash (31 травня 2015). ISRO to deliver "eyes and ears" of Chandrayaan-2 by 2015-end. The Indian Express. Процитовано 7 серпня 2016.
  5. ISRO begins flight integration activity for Chandrayaan-2, as scientists tests lander and rover. The Indian Express. Press Trust of India. 25 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
  6. Joe, Emma (2 березня 2017). Chandrayaan-2 in April: As good as landing man on moon, says govt. Science Examiner. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 2 березня 2017.
  7. Mallikarjun, Y. (7 вересня 2007). Chandrayaan-2 to be finalised in 6 months. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008.
  8. Chandrayaan-II will try out new ideas, technologies. The Week. 7 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 7 вересня 2010. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. Landing spots for Chandrayaan-2 identified. DNA India. 21 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  10. Subramanian, T. S. (4 січня 2007). ISRO plans Moon rover. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008.
  11. Rathinavel, T.; Singh, Jitendra (24 листопада 2016). Question No. 1084: Deployment of Rover on Lunar Surface. Rajya Sabha.
  12. India, Russia giving final shape to Chandrayaan-2. Hindustan Times. 2008-10-30. Процитовано 11 листопада 2008.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Россия и Индия объединят усилия по изучению Луны | Организация науки | Наука и технологии России Архівовано 24 серпня 2010 у Wayback Machine.
  14. Индия может запустить к Луне станцию «Чандраян-2» без участия России. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 14 січня 2018.
  15. Chandrayaan-2 to get closer to moon. The Economic Times. 2 вересня 2010. Процитовано 4 січня 2011.
  16. Chandrayaan-2 mission cheaper than Hollywood film Interstellar - Times of India. The Times of India. Процитовано 20 лютого 2018.
  17. Annual Report 2014-2015 (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2014. с. 82.
  18. Payloads for Chandrayaan-2 Mission Finalised (прес-реліз). Indian Space Research Organisation. 30 серпня 2010. Процитовано 4 січня 2010.
  19. Annual Report 2015-2016 (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2015. с. 89. Архів оригіналу за 5 July 2016. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  20. Rekha, A. R.; Shukkoor, A. Abdul; Mohanlal, P. P. (2011). Challenges in Navigation System design for Lunar Soft Landing National Conference on Space Transportation Systems. 16-18 December 2011. Thiruvananthapuram, India. с. 2.
  21. Ramachandran, R. (22 січня 2013). Chandrayaan-2: India to go it alone. The Hindu.
  22. D. S., Madhumathi (25 жовтня 2016). ISRO starts landing tests for Chandrayaan-2 mission. The Hindu. Процитовано 28 жовтня 2016.
  23. Laxman, Srinivas (6 лютого 2012). India's Chandrayaan-2 Moon Mission Likely Delayed After Russian Probe Failure. Asian Scientist. Процитовано 5 квітня 2012.
  24. India's next moon mission depends on Russia: ISRO chief. NDTV. Indo-Asian News Service. 9 вересня 2012.
  25. Johnson, T. A. (31 серпня 2010). Three new Indian payloads for Chandrayaan 2, decides ISRO. The Indian Express. Процитовано 31 серпня 2010.
  26. Beary, Habib (4 лютого 2010). NASA and ESA to partner for Chandrayaan-2. Sakal Times. Процитовано 22 лютого 2010.
  27. Laxman, Srinivas (5 вересня 2010). 'We're launching Chandrayaan-2 for a total coverage of the moon'. The Times of India.
  28. Mallikarjun, Y. (29 травня 2013). India plans to send seismometer to study moonquakes. The Hindu. Процитовано 1 червня 2013.
  29. Индийский «Чандраян-2» потерпел неудачу при посадке на Луну. ВВС. 7 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.