Чариш
Чари́ш (рос. Чары́ш) — річка в Росії, ліва притока Обі, тече у Республіці Алтай і Алтайському краї.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фізіографія
Чариш починається злиттям кількох струмків на північному схилі Коргонського хребта (Алтайські гори) на заході Республіки Алтай поблизу села Мендурсоккон. Спочатку тече на північ, але незадовго до села Усть-Кан зливається з кількома притоками і повертає на північний захід; тече по вузькій гірській долині удовж північного краю Коргонського хребта, приймаючи до себе води численних малих приток, що стікають з нього. Після села Харлово Чариш робить широку петлю, повертаючи спочатку на захід, потім на північ, потім — на схід. В цих місцях річка вже набуває рівнинного характеру і тече через степи Передалтайської рівнині; його плин уповільнюється, а русло стає звивистим, часто розгалужуючись на рукави. Звідси Чариш тече на схід, поступово відхиляючись до півночі; перед впадінням в Об повертає майже точно на північ. Чариш впадає в Об біля села Усть-Чариш Усть-Пристанського району Алтайського краю.
Основні притоки: Іня, Біла, Локтевка — зліва, Маралиха — справа.
Гідрологія
Довжина річки 547 км, площа басейну 22 200 км². Живлення мішане з переважанням снігового. Середньорічний стік, виміряний за 82 км від гирла (біля Чариського зернорадгоспу), становить 185 м³/с; максимум спостерігається у травні (592 м³/с), мінімум — у лютому (30 м³/с). Чариш замерзає у низов'ях наприкінці жовтня — у листопаді, у верхів'ях — у грудні, скресає наприкінці березня — у квітні.
Інфраструктура
Басейн Чаришу в його середній і нижній течії густо населений, по берегам Чаришу та його приток існує велика кількість сіл, хоча значних міст немає. Верхова ділянка річки населена рідко. Населені пункти на річці: Мендурсоккон, Усть-Кан, Коргон, Чариське, Мараліха, Харлово, Краснощеково, Тугозвоново, Усть-Калманка, Єлбанка, біля гирла — Усть-Чариш. Село Усть-Чариська Пристань розташоване на лівому березі Обі за декілька кілометрів нижче гирла Чаришу.
Чариш судноплавний на 80 км від гирла (до села Усть-Калманка).[1] Річкові води використовуються для зрошення.
Див. також
Примітки
- Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)
Джерела
- Річка Чариш / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Чарыш // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Карпово, Бєлоглазово, Усть-Камишинка, Чариський зернорадгосп (англ.)
Ліві притоки Обі | ||
---|---|---|
→ → Ануй → | → Чариш → | → Алей → → |