Чарлз Ґлен Кінґ

Кінґ народився в Ентіаті (штат Вашингтон, США) та рано вступив до Університету штату Вашингтон, оскільки його місцева однокімнатна школа не мала 12 ступеня. Перша світова війна перервала набуття вищої освіти. Кінґ служив кулеметником в 12-ій піхоті. Він отримав свій ступінь бакалавра наук (B.Sc.) лише в 1918 році. Одразу ж після отримання цього ступеня він перейшов в Університет Піттсбурга, де отримав ступінь магістра наук (M.Sc.) в 1920 році та доктора філософії (Ph.D.) в 1923 році. Від початку свого навчання в аспірантурі, його зацікавила галузь вітамінів, що зароджувалася. Кінґ залишався професором у Піттсбургу до 1942 року, доки він не став першим науковим директором фонду Nutrition Foundation, Inc. Цей фонд займався розвитком наукових та суспільних досліджень питань, пов'язаних зі здоров'ям як у США, так і на міжнародному рівні.

Внесок Кінґа в науку харчових речовин здебільшого асоціюється з виділенням ним вітаміну С в 1931—1932 роках, коли він намагався виділити та охарактеризувати цей вітамін з лимонного соку для вивчення протицингової активності на морських свинках.[2] Альберт Сент-Дьйорді проводив схожі дослідження в Університеті Сегеда (Угорщина), зосередившись на гексуроновій кислоті. Активна речовина виділена Кінґом була практично хімічно ідентична до гексуронової кислоти Сент-Дьйорді, але С. С. Сілва заявляв ґрунтуючись на власних дослідженнях, що гексуронова кислота не є вітаміном С. Однак, протягом двох тижнів на весні 1932 року, спочатку Кінґ, а згодом Сент-Дьйорді опублікували статті, де вони стверджували, що вітамін С та гексуронова кислота насправді одна й та ж сполука. Альберт Сент-Дьйорді отримав згодом Нобелівську премію з фізіології та медицини за свою частину досліджень, але протиріччя так і залишилося, чи заслуговують ці обидва науковці однакового визнання. Згодом Кінґ виявив важливу функціональну роль вітаміну В і протягом своєї 40-річної наукової кар'єри зробив багато важливих внесків у галузі дослідження жирів, ферментів та вітамінів. Кінґ написав понад 200 статей про позитивний ефект вітамінів у харчовій медичній практиці.

• Національна бібліотека США. Збірка статей Чарлза Ґлена Кінґа та біографія.(англ.)
• Вебсторінка Нобелівської премії. Нобелівська премія та відкриття вітамінів (укл. Кеннет Дж. Карпентер), 22 червня, 2004 р. Розділ Сент-Дьйорді та вітамін С.(англ.)
• Чарлз Ґлен Кінґ, 1896 — 1986 Біографічні мемуари Джона Е. Галвера та Мевінса Скрімшоу, Національна Академія Наукових Біографій, т. 88, 2006 р. (PDF)(англ.)