Частини мови
Части́ни мо́ви — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Принципи поділу на частини мови
- Смисловий (семантичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо.
- Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово.
- Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає.
- Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.
Отже, в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.
Класифікація
В українській мові відокремлюються дванадцять частин мови; 6 самостійних, 3 — службових та 3 — окремих:
- самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
- іменник — хто?, що? Змінювана за відмінками.
- прикметник — який?, яка?, чий? Змінювана за відмінками.
- числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками.
- займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.
- дієслово, дієприкметник, дієприслівник — що робити? що зробити? Змінювана за особами, окрім дієприслівника.
- прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
- службові (допоміжні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними
- окремі
П'ять частин мови об'єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) — це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Решта частини мови є класами незмінюваних слів.
Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це — іменник, прикметник, числівник і займенник.
Див. також
- Морфологія української мови
- Морфологічні особливості наукового стилю української літературної мови
- Члени речення
Література
- Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.
- Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001))
Посилання
- Частини мови // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 539. — 552 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.