Чезаріно Червеллаті

Народився 15 лютого 1930 року в місті Баричелла. Вихованець футбольної школи клубу «Болонья».

За першу команду дебютував в віці 18 років у 1948 році в матчі проти «Лаціо» (2:8). З наступного сезону 1949/50 став основним гравцем команди. Його перші роки характеризувалися високою результативність: він забив 39 голів у 3-х чемпіонатах з 1949 по 1952 рік. У наступних сезонах він став забивати трохи менше, а ближче до кінця своєї кар'єри взагалі перейшов на позицію в центрі поля, через що майже не забивав. У 1961 році, у віці тридцяти одного року, він виграв зі своєю командою Кубок Мітропи, єдиний трофей у своїй кар'єрі. У наступному році Червеллаті завершив свою ігрову кар'єру.

6 травня 1951 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Югославії (0:0), замінивши в другому таймі Ренцо Буріні. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни лише 6 матчів.

Після закінчення кар'єри гравця в 1962 році Червеллаті залишається у «Болоньї», де стає асистентом головного тренера Фульвіо Бернардіні і виграє з ним сьомий національний титул у сезоні 1963/64.

У сезоні 1968/69 Червеллаті був призначений головним тренером команди, замінивши Джузеппе Віані, але після 15 турів був звільнений і замінений на Оронцо Пульєзе.

Після короткої роботи тренером у «Чезені», він повернувся до «Болоньї» в лютому 1972 року, ставши з Пульєзе співтренерами до кінця сезону.

У 1977 році Чезаріно знову став тренером «Болоньї» після відставки Густаво Джаньйоні, і зумів врятувати клуб від пониження у класі в передостанній день чемпіонату.

У лютому 1979 року Чезаріно вчергове очолює рідну команду і знову йому вдається врятувати клуб від вильоту в другий дивізіон[2].

У березні 1983 року Червеллаті востаннє очолив «Болонью», яка цього разу вже виступала в Серії В, але не зміг її врятувати від вильоту в Серію С1[3].