Чекко д'Асколі

Народився поблизу Асколі-Пічено, ім'я при народженні — Francesco Stabili. Про його дитинство та юність достовірних відомостей немає, крім того, що він присвятив себе вивченню математики та астрології. 1322 року (за іншими даними — 1324) став професором астрології в Болонському університеті[1]. Опублікував коментар до астрономічного трактату Tractatus de sphaera Іоанна Сакробоско.

1324 року вперше став перед судом інквізиції за звинуваченням у брехні, був засуджений до покаяння, штрафу, позбавлений права викладати і повинен був залишити Болонью до 14 грудня 1324 року. 1326 року він приїхав до Флоренції і служив астрологом та лікарем при дворі герцога Карла Калабрійського.

У липні 1327 року Чекко д'Асколі знову постав перед судом інківізиції, йому було пред'явлено звинувачення за такими пунктами:

• 1) стверджував, що ми можемо, при певному розташуванні зірок, робити незвичайні речі, і він вірить в існування злих духів у вищих сферах, яких за допомогою заклинань можна змусити, за відомого розташування зірок, творити чудеса;
• 2) у його трактаті йшлося про непереборний вплив небесних тіл і про те, що Христос зійшов на землю не лише з волі Божої, а й унаслідок астрономічного порядку речей, що він жив і мандрував із учнями, підкоряючись своєму гороскопу, який визначив і смерть, якою він помер.
• 3) вважав, що Антихрист, згідно з вказівками планет, з'явиться у вигляді багатого і могутнього володаря.

В результаті цього процесу був засуджений до страти і спалений на багатті у Флоренції 26 вересня 1327[2]. Це один із перших учених, страчених за вироком суду інквізиції.

Чекко д'Асколі — дидактична поема «L'Acerba», написана шестирядковими строфами (видозміною терцетів) являє собою рід енциклопедії середньовічних знань, в якій викладаються відомості з астрономії, метеорології, антропології, йдеться про добродіїв і пороків (у зв'язку з небесними явищами), про кохання (відповідно до теорії Гвідо Гвінічеллі), про тварин (з моральним тлумаченням їх властивостей, як у бестіаріях), також різноманітні відомості з природної історії та психології.

На його честь названий кратер на Місяці.

Acerba, 1484

• De principiis astrologiae
• Tractatus in sphaerae
• De eccentricis et epicyclis
• Prelectiones ordinarie astrologie habite Bonomie
• Acerba etas

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
• Bariola, «С. d'Ascoli» (Флоренція, 1879);
• Carducci, «Studi letto r arii»;
• Frizzi, «Saggio di studi s opra C. d'A. e l'Acerba» (Флоренція, 1879);
• Scheffer-Boichorst, «Aus Daniels Verbannung» (Страсбург, 1882).

• Асколи, Чекко // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)