Чень Кайге

Чень Кайге (陈凯歌, 12 серпня 1952 ) — китайський кінорежисер, неоднаразовий лауреат міжнародних премій.

Чень Кайге
кит. 陈凯歌
Народився 12 серпня 1952(1952-08-12) (69 років)
Пекін
Громадянство  КНР
Національність китаєць
Місце проживання Пекін
Діяльність режисер
Alma mater Пекінська кіноакадеміяd
Знання мов китайська[1]
Роки активності 1984 — тепер. час
Напрямок Китайське кіно п’ятого поколінняd[2][3]
Magnum opus Прощавай, моя наложнице і Yellow Earthd
Посада член комітету Народної політичної консультативної ради КНРd
Батько Чен Хуай'ай
У шлюбі з Chen Hongd
Діти Chen Feiyud
Нагороди

Сазерленд Трофі (1985)

Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1993)

National Board of Review Award for Best Foreign Language Filmd (1993)

премія БАФТА за найкращий неангломовний фільм (1994)

New York Film Critics Circle Award for Best Foreign Language Filmd

IMDb ID 0155280

Життєпис

Народився у 1952 році у Пекіні. Був сином відомого режисера Чень Хуай'ая. За часи культурн революції долучився до хунвейбінів. Виступив проти діяльності батька. У 1978 році поступив до Пекінської кіноакадемії, яку закінчив у 1982 році.

Дебютним повнометражним фільмом Ченя стала «Жовта земля», яку він випустив у 1984 році. Цією стрічкою молодий режисер одразу привернув до себе увагу: «Жовта земля» була включена до конкурсу фестивалю в Локарно і отримала там приз «Срібний леопард». У 1988 році Чень вперше був запрошений на Каннський кінофестиваль, але справжній міжнародний успіх принесла йому картина «Прощай, моя наложниця» у 1993 році, що зібрала велику кількість нагород, включаючи «Золоту пальмову гілку» та премію BAFTA.

Після успіху «Прощавай, моя наложнице» Чень у 1990-ті поставив ще два історичних фільми: «Місяць-спокусник» (1996 рік) та «Імператор і вбивця» (1998 рік). У 2002 році вийшов його перший (і натепер єдиний) англомовний фільм «Убий мене ніжно». Стрічка «Клятва» у 2005 році окреслила перехід режисера до нового стилю, що значно відрізняється від попередніх його робіт.

Чень також знявся в декількох фільмах, зокрема у фільмі Бернардо Бертолуччі «Останній імператор» у 1987 році та його власних «Імператор і вбивця» й «Разом».

Його фільм 2012 року «Спіймана в тенета», був обраний на 85-ту церемонію вручення премії Оскар в номінації "Найкращий фільм іноземною мовою".

Джерела
  • Stefan Kramer: Geschichte des chinesischen Films, Stuttgart und Weimar: Metzler, 1997, S. 156ff.
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://www.youtube.com/watch?v=JsA4aiJ8owM
  3. https://web.archive.org/web/20200501203917/https://gbtimes.com/fifth-generation-directors-and-their-journey-recognition
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.