Чепурний Микола Миронович

Чепурни́й Мико́ла Миро́нович (нар. 27 грудня 1905 — пом. 19 вересня 1964) — учасник Другої світової війни, командир батальйону, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1941).

Чепурний Микола Миронович
Народження 27 грудня 1905(1905-12-27)
село Калачеве,
Російська імперія
(тепер Березнегуватський район, Миколаївська область)
Смерть 19 вересня 1964(1964-09-19) (58 років)
Бєльов, СРСР
Поховання Тульська область
Країна Російська імперія→ СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1927–1954
Партія КПРС
Звання полковник
Формування 14-а танкова дивізія
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди

Біографія

Народився 27 грудня 1905 року в селі Калачеве[1] Березнегуватського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1932 року. Закінчив семирічну школу.

У лавах РСЧА з 1927 року. У 1935 році закінчив Одеське військове піхотне училище.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Командир батальйону 14-го мотострілецького полку 14-ї танкової дивізії Західного фронту старший лейтенант М. М. Чепурний особливо відзначився в липні 1941 року під час оборонних боїв на території Білорусі. На початку липня він разом з бійцями батальйону форсував ріку Чорногостиця й вибив супротивника з населеного пункту Чорногостя. У період з 12 по 24 липня 1941 року його батальйон звільнив села Ворони і Видра Вітебського району Вітебської області. За цей час комбат М. М. Чепурний був тричі поранений, але не залишив поля бою.

У 1942 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Командував стрілецьким полком, механізованою бригадою. Учасник Сталінградської битви. В бою 9 січня 1943 року отримав важке поранення в голову. Тривалий час лікувався у шпиталі міста Ташкента. На завершальному етапі війни обіймав посаду заступника командира 214-ї стрілецької дивізії на 1-у Українському фронті.

У повоєнні роки продовжував військову службу. У 1947 році закінчив Курси удосконалення командного складу (КУКС) «Постріл». У 1954 році полковник М. М. Чепурний вийшов у запас.

Жив і працював у місті Бєльов Тульської області. Помер 19 вересня 1964 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 серпня 1941 року старшому лейтенанту Чепурному Миколі Мироновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 358)[2].

Також нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями.

Примітки
  1. Миколаївщині — 75 !
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 26 августа 1941 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 13 сентября (№ 39 (154)). — С. 1.

Література
  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 270–273.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.