Червиця в'їдлива

Червиця в'їдлива (Zeuzera pyrina) — вид лускокрилих комах родини червиць (Cossidae). Небезпечний шкідник, завдає значної шкоди плодовим садам, пошкоджує яблуню, грушу, абрикос, горіх. Шкодять гусениці більш, ніж на 100 видах лісових, плодових і декоративних рослин.

?
Червиця в'їдлива

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Червиці (Cossidae)
Рід: Zeuzera
Вид: Червиця в'їдлива
Zeuzera pyrina
(Linnaeus, 1761)
Синоніми[1]
Список
  • Phalaena pyrina Linnaeus, 1761
  • Phalaena aesculi Linnaeus, 1767
  • Zeuzera decipiens Kirby, 1892
  • Noctua hypocasstani Poda, 1761
  • Zeuzera hypocastrina Dyar, 1902
  • Phalaena hilaris Geoffroy in Fourcroy, 1785
  • Zeuzera octopunctata Boisduval, [1841]
  • Zeuzera pirina Staudinger, 1879
  • Zeuzera esculi Staudinger, 1895
  • Zeuzera pyrina ab. conflua Schultz, 1905
  • Zeuzera yprina Stichel, 1918
  • Zeuzera yprina f. paulomaculata Stichel, 1918
  • Zeuzera pyrina ab. confluens Cockayne, 1955
  • Zeuzera pyrina f. marginestriata Lempke, 1961
  • Zeuzera pyrinia El-Hariri, 1968
Посилання
Вікісховище: Zeuzera pyrina
Віківиди: Zeuzera pyrina
EOL: 851271
ITIS: 117913
NCBI: 1101072

Поширення

Вид поширений в Європі (за винятком Ірландії)[2], Північній Африці та Азії. Завезений у США[3].

Опис

Самець з розмахом крил до 50 мм, самиця — 60–65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям. Черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самиці закінчується невеликим яйцекладом. Ноги синювато-чорні. Вусики у самиці з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста[4].

Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками. Голова, потиличний і анальний щитки темно-коричневі. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-коричнева, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.

Спосіб життя

Гусениця червиці в'їдливої

Метелики літають з червня-липня по кінець серпня. Активні у вечірні й нічні години. Самиця малорухлива, самці активніші. Самиці відкладають невеликими групами на кору листяних дерев біля бруньок. Самиця може відкласти до 300 яєць. Забарвлення яєць від світло-жовтого до рожевуватого. Форма циліндрична, боки закруглені. Після кладки самиця гине. Інкубація триває 14 днів. Після вилуплення гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. Потрапивши в крону дерев, гусениці вгризаються в черешки листя і молоді пагони, де проточують поздовжні ходи. Вони часто міняють місце свого живлення і поступово переходять із тонких у товщі гілки. До осені кожна гусениця проточує 3–4 ходи. Після першої зимівлі, від квітня й до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиночний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Загалом гусениці зимують двічі. Після другої зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14–18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.

Вороги

У прохолодну й вологу погоду частина гусениць гине від грибкових і бактеріальних хвороб. Гусениці гинуть також від ендопаразитів. Їх особливо активно заражають браконіда Apanteles laevigatus, іхневмоніда Elasmus ciopkaloi і мухи-тахіни Winthemia cruentata та Winthemia venusta.

Примітки

  1. GBIF
  2. Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761. Fauna Europaea. Процитовано 29 червня 2018.
  3. Timber Pests of PQ Significance Phytosanitary Solutions at the Wayback Machine.
  4. «Leopard Moth Zeuzera pyrina» UKMoths

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.