Червоний готель

У 1808 році Марі Мартен отримала у спадок ферму, яку вона пізніше у 1818 році з чоловіком П'єром Мартеном переобладнала на готель. Готельний бізнес з часом став дуже успішним. Коли подружжя Мартенів розбагатіли, місцеві мешканці регіону почали звинувачувати Мартенів і їхнього слугу, Жана Рошетта у пограбуванні та вбивстві постояльців готелю. Загалом, вважається, що після відвідин готелю зникло 53 людини. Незважаючи на підозри та чутки, що вирували навколо готелю, перший арешт відбувся лише у 1831 році, коли за звинуваченнями у вбивстві відомого місцевого жителя арештували П'єра Мартена і його слугу.

Ніяких доказів злочину, крім тіла померлого далеко від готелю, знайдено не було. Лише один свідок звинувачував володарів готелю у вбивстві постояльців, тіла котрих, як вважалося, вони або спалювали у печі, або згодовували свиням. Незважаючи на відсутність доказів, у 1833 році суд визнав власників готелю і їхнього слугу винними в одному вбивстві і декількох спробах вбивства і засудив до смертної кари. Подружжя Мартенів і їхній слуга подавали клопотання про помилування королю Луї-Філіппу, але воно було відхилене. На страті засуджених на гільйотині перед власним готелем 2 жовтня 1833 року було присутньо близько 30 тисяч глядачів.[1]

Сучасні дослідники схиляються до думки, що подружжя Мартенів та їхній слуга ймовірно стали жертвою упередженої суспільної думки та заздрощів сусідів. Декілька істориків вивчали цю справу за архівними документами і представили різні інтерпретації цієї гучної справи. Досі не вдалося повністю підтвердити чи спростувати провину власників Червоного готелю у вбивстві постояльців.[1]