Чередниченко Олександр Іванович

Народився 15 червня 1947 р. в м. Києві. У 1971 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, диплом з відзнакою, свідоцтва університетів м. Бордо (1977), м. Гренобля (1986) та Паризького Міжнародного інституту державного управління (1998). Працює у Київському університеті ім. Т. Шевченка з 1971 р.: асистент, старший викладач (1976), доцент (1977), декан факультету романо-германської філології (1977—1981), завідувач кафедри теорії і практики перекладу (1979—1981), старший науковий співробітник (1981—1983), завідувач кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова (1983—2010), декан факультету іноземної філології (1992—2001), український координатор міжнародного проєкту «Техніка усного і письмового перекладу» за програмою Темпус-Тасіс (1994—2001). Головний редактор наукових збірників «Теорія і практика перекладу» (1979—1991), «Мовні і концептуальні картини світу» (1996—2010), Вісника КНУ «Іноземна філологія» (1992—2020), голова спеціалізованої вченої ради для захисту докторських дисертацій з мовознавства і перекладознавства (1993—2006), голова науково-методичної комісії з іноземної філології МОН України (1992—2001), член експертної ради державної акредитаційної комісії МОН України (2001—2006), член національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України (2016—2019), член ради Державного фонду фундаментальних досліджень (2015—2019), член правління товариства Україна-Франція (від 1996). Віцепрезидент (2004—2010) і академік-секретар (з 2004 р.) відділення філології, мистецтвознавства і масової комунікації Академії наук вищої школи України.

Праці в галузі загального і романського мовознавства, соціолінгвістики, контрастивної лінгвістики, історії і теорії перекладу. Розробив теорію варіювання літературних мов в інонаціональному контексті, істотно розвинув і доповнив теорії мовних контактів і перекладу. Створив власну лінгвістичну та перекладознавчу школу. Підготував 4 доктори філологічних наук (М. Попович, З. Гетьман, Р. Поворознюк, В. Балабін), 1 доктора філософії Н. Шевченко (Франція) у співпраці з проф. П. Арно і 18 кандидатів наук.

• лауреат Премії ім. Тараса Шевченка КНУ (1995)
• лауреат Премії ім. Ярослава Мудрого АН ВШУ (2000),
• заслужений діяч науки і техніки України (1997),
• кавалер французького ордена Академічних пальм (2001),
• кавалер ордена Зірки італійської солідарності (2003).
• лауреат нагороди Святого Володимира АН ВШУ (2017),
• відмінник освіти (2017).

Згадки про нього у кн.: «Київський університет ім. Т. Шевченка. Сторінки історії і сьогодення» (1994); «Хто є хто в Україні» (К., 1997), «Наука в КНУ на зламі тисячоліть» (2002); Linguistica computazionale. Special issue. Vol. VII. (1991); у газетах «Демократична Україна» (15.06.97), «Управління освітою» (24.12.2001).

• Лексико-семантичні і прагматичні проблеми перекладу з французької мови. К., 1978.
• Язык и общество в развивающихся странах Африки. К., 1983. — 168 c.
• Теорія і практика перекладу. Французька мова. Підручник. К.,1995. — 320 с. (у спів. з Я. Ковалем).
• Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. К.,1995 (редактор і співавтор).
• La traduction au seuil du XXIe siècle: histoire, théorie, méthodologie [Переклад на межі XXI століття: історія, теорія, методологія]. Strasbourg — Kyiv, 1997 (ред. і спів.).
• Григорій Кочур і український переклад. К., 2004 (редактор і співавтор).
• Про мову і переклад, Київ, 2007. — 248 с.
• Sprachlishe Individuation in mehsprachigen Regionen Osteuropas / Klaus Bohmann (ed.). Leipzig, 2009 (співавтор).
• La Francophonie en Europe du Sud-Est. Aspects historiques, problématiques actuelles / Klaus Bohmann (ed.). Leipzig, 2016 (cпівавтор).
• Переклад — Культура — Ідентичність. Київ, 2017. — 224 с.
• Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ. К., 2019 (співавтор).

• Рецензія на книжку Чередниченка «Про мову і переклад»
• Школа західноєвропейських мов, літератур та перекладу. Науковий керівник: О. І. Чередниченко