Черемушки (Одеса)

Житловий масив «Черемушки» — назва багатоповерхового житлового району міста Одеси, який розташований на південь від житлового району «Ближні Млини». Також межує з мікрорайонами «Чубаївка», «Курсаки», «Шалімовка» та Таїрова. За чисельністю населення (близько 120 тисяч жителів) поступається лише селищам Котовського і Таїрова[1][2]. Територіально входить до складу Малиновського району та Київського району Одеси. Межі «Черемушек» (включно з Південно-Західним масивом) проходять вулицями Іцхака Рабіна, Генерала Петрова, Двадцять п'ятої Чапаєвської дивізії, Комарова, Люстдорфська дорога, Павла Шклярука, Адміральському проспекту, вулицях Маршала Малиновського та Радісна[1]. 85 % житлового фонду «Черемушек» становлять «хрущовки». Район сформувався у 1960-70-і роки, після чого тут будуються лише одиничні об'єкти.

Житловий масив «Черемушки»
Одеса
Житловий масив «Черемушки»

Парк Горького — центральний парк району
Загальна інформація
46°25′56″ пн. ш. 30°42′42″ сх. д.
Країна  Україна
Район Малиновський район, Київський район
Адмінодиниця Одеса
Головні вулиці Академіка Філатова, Космонавтів, Маршала Малиновського
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
Карта
Житловий масив «Черемушки»
Житловий масив «Черемушки» (Україна)
 Черемушки у Вікісховищі

Історія

Зі впровадженням нових технологій у будівництві у ІІ-й половині 1950-х років в Одесі повинен був з'явитися багатоповерховий житловий район нового типу. Місцем для розташування було обрано військовий полігон «Стрілецьке поле», який знаходився між Ближніми Млинами й Офіцерським селищем, також частину території нового району на 2-й станції Люстдорфської дороги займало селище індивідуальної забудови[3]. Рішенням міського виконавчого комітету від 25 липня 1958 року (затверджене 25 грудня 1958 року) було утворено Південно-Західний житловий район[4], який планувалось забудувати у декілька черг. Місце мало добре розташування з погляду інфраструктури — Люстдорфською дорогою проходила трамвайна лінія, яка вела безпосередньо у старе місто.

Південно-Західний район складався з вісімнадцяти кварталів, однак у кварталі у самому центрі району було влаштовано парк ім. Горького. Більшість кварталів мали форму прямокутника, кожний квартал мав власний номер. Вулиця Терешкової існувала ще до влаштування району, первісно називалася вулиця Новоселів і належала до селища на 2-й станції Люстдорфської дороги.

Будівництво почалося у квітні 1960-го року у південно-східних кварталах району, а перші жителі отримали квартири у грудні 1961 року. Перші будинки було споруджено з місцевих матеріалів (вапнякових блоків), але у 1961 році почалося будівництво Домо-будівного комбінату «Завод залізобетонних виробів № 2» міцністю 60 тис. кв. м., на якому планувалося виробляти залізобетонні блоки та панелі для масового житлового будівництва. У 1968 році більшість планів забудови району було реалізовано, подальша забудова була точковою. З 1970-х років будівництво відбувалося за новими типовими й індивідуальними проектами, восени 1972 року було здано першу 12-поверхівку району. У 1974 році — перші 14-поверхівки району, у 1980-х роках було споруджено декілька 16-поверхівок серії ОГ-16. Також у 1970-х — 1980-х роках було споруджено багато наукових, промислових та громадських будівель і комплексів. Квартал на південь від парку ім. Горького було забудовано переважно науковими спорудами та гуртожитками; у тому ж місці з'явилися базар та хлібзавод. У 1990 — 2010-х роках продовжувалась точкова забудова району.

Назва

Майже з самого початку утворення району у пресі район називали «Черемушками» за аналогією з однойменним районом у Москві. З певного часу дана назва стала офіційною, однак стару назву було закріплено за двома кварталами, які розташовані обабіч Люстдорфської дороги і належать до Київського району. У 2010-х роках вони мали назву: мікрорайон «Південно-західний масив».

Транспорт

Окрім наявної ще за дорадянських часів трамвайної лінії на Люстдорфській дорозі, 3 листопада 1965 року було відкрито тролейбусний марштут № 6, також на Черемушках було споруджено тролейбусне депо. 22 серпня 1968 року було продовжено трамвайну лінію № 10 з Ближніх Млинів до Черемушек.

Інфраструктура

На відміну від інших багатоповерхових районів Одеси, Черемушки характеризуються великою кількістю різноманітних закладів, особливо проектних та наукових. У районі було споруджено Палац урочистих подій, кінотеатр «Москва», ковзанку, лікарню, поліклініки, хлібзавод, будинок редакцій газет, кредитно-фінансовий технікум (наразі — Одеський торговельно-економічний інститут КНТЕУ), будинок Меблів.

Архітектура

Район розподілено на прямокутні квартали, лише квартал нижче Радісної вулиці та квартали біля Люстдорфської дороги мають іншу форму. Основними магістралями є Люстдорфська дорога та вулиці Космонавта Комарова, Академіка Філатова, Космонавтів. Вулиця Академіка Філатова з'єднує площі Толбухіна та Дерев'янка.

Спочатку район забудовувався блоковими будинками серії 1-437, які споряджалися головним чином по периметру кварталів. Після запуску ДБК квартали забудовувались серією 1-464А, до якої належить переважна більшість будинків району. Водночас, у малих обсягах споруджувались будинки блокових серій 1-439, 1-448 та цегельної 1-438. У 1970-х також було побудовано декілька п'ятиповерхових будинків серії 1-447С та дев'ятиповерхових серії 1-464Д. Двадцятиповерховий будинок, споруджений у 1972 році, належить до московського проекту II-18 і трапляється в Одесі в одиничній кількості. У 1980-х роках на вулиці Космонавтів було споруджено дві шістнадцятиповерхівки серії ОГ-16 та декілька дев'ятиповерхівок серії 94.

Вміст більшості кварталів є одноманітним, однак центральний квартал займає парк, у кварталі на північ від парку розташовані базар, проектні установи, НДІ, заводи, школа-інтернат, будинок Малиновської районної адміністрації та гуртожитки. Ще одним місцем, де зосереджені гуртожитки, є Рекордна вулиця. Промислові підприємства також влаштовано у крайньому південно-західному кварталі району.

Примітки
  1. Міські райони Одеси (рос.)
  2. Населення Одеси за районами та видами житла (рос.)
  3. Майстровой Яков Яковлевич. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. С. 290
  4. Майстровой Яков Яковлевич. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. С. 427

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.