Черкашина Любов Вікторівна

Черка́шина Любо́в Ві́кторівна (біл. Чаркашына Любоў Віктараўна, 23 грудня 1987, Берестя, БРСР, СРСР) — білоруська гімнастка і тренерка, бронзова медалістка Олімпійських ігор 2012 року в індивідуальній першості, багаторазова срібна і бронзова призерка чемпіонатів світу з художньої гімнастики, володарка двох золотих, срібної і двох бронзових нагород чемпіонатів Європи.

Любоў Чаркашына
Загальна інформація
Національність білоруска
Громадянство  Білорусь
Народження 23 грудня 1987(1987-12-23) (34 роки)
Берестя,  СРСР
Зріст 171 см
Вага 53 кг
Спорт
Країна  Білорусь
Вид спорту художня гімнастика
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Республіки Білорусь
Клуб «Динамо» Берестя
Нац. збірна  Білорусь
Тренери Лепарська Ірина Юріївна
Участь і здобутки
 Черкашина Любов Вікторівна у Вікісховищі
Нагороди
Олімпійські ігри
Бронза Лондон 2012 особисті

Виступала в італійській Серії A за клуб «Нервенезе».[1]

Зараз входить до штабу національної збірної Білорусі з художньої гімнастики.[2]

Заслужений майстер спорту Республіки Білорусь (2011) з художньої гімнастики.

Життєпис

Любов Черкашина народилася 1987 року в Бресті. Тренування з художньої гімнастики вона почала в 9 років.[3] У дитинстві попервах займалася акробатикою, потім спортивною гімнастикою, після перейшла на художню гімнастику; 2000 року почала навчання в спортивному інтернаті в Мінську.[4] Її дебют на межнародних змаганнях стався 2003 року. На Кубку Балтії вона посіла третє місце, поступившись тільки Ірині Чащиній та Аліні Кабаєвій. Потім були дві «бронзи» в командній першості на Чемпіонатах світу в Будапешті (2003) і Баку (2005), а також на Чемпіонаті Європи в Москві (2005). На чемпіонатах світу 2007 і 2009 років посіла 10-е і 7-е місця відповідно.

Удалий період для її виступів розпочався з 2011 року, коли Любов здобула срібну медаль на чемпіонаті світу в Монпельє (командна першість) і бронзу у вправах з м’ячем, дві золоті, одну срібну й одну бронзову нагороди на чемпіонаті Європи в Мінську (у вправах з м’ячем і булавами, у командній першості та у вправах з обручем відповідно). На чемпіонаті Європи в Нижньому Новгороді посіла 4-е місце. 2012 року вона двічі ставала бронзовою призеркою у Фіналі Кубка світу з художньої гімнастики — в індивідуальному багатоборстві й у вправах з м’ячем.


Виступи на Олімпіадах

На Олімпіаді-2012 Любов Черкашина за результатами кваліфікаційного раунду посіла п’яте місце із загальною сумою балів 114.500. Це дозволило їй вийти до фіналу виступів, де їй удалося посісти третє місце, обігнавши Алію Гараєву з Азербайджану і поступившись Євгенії Канаєвій і Дар’ї Дмитрієвій з Росії.

ОлімпіадаДисциплінаМісце
Пекін 2008особисті15 (кваліфікація)
Лондон 2012особисті3

Завершення кар’єри
Черкашина Любов Вікторівна, 2018

Наприкінці листопада 2012 року Любов Черкашина, а також володарки срібних медалей на Олімпійських іграх у Лондоні Аліна Тумілович, Анастасія Іванькова, Ксенія Санкович і Марина Гончарова заявили про завершення кар’єри. Водночас вони зазначили, що не збираються остаточно залишати спорт: вони планують брати участь у показових виступах. Так само вони не виключили свого можливого повернення у великий спорт.[5][6][7]

По завершенні кар’єри проводить майстер-класи для юних гімнасток.[8]

11 травня 2013 року в Барнаулі відкрилася спортивна школа з художньої гімнастики Ірини Чащиної. У церемонії відкриття школи взяли участь Заслужений тренер Росії Віра Штельбаумс та всесвітньо відомі гімнастки Любов Черкашина (Білорусь), Наталія Годунко (Україна), Ольга Капранова (Росія).[9] [10] [11]

Особисте життя

Заміжня. Чоловік – колишній футболіст Віктор Молашко (з 2008 року).[12][13][14]

Примітки
  1. Из Лондона — в серию А // БелТА. — 11 августа 2012. (рос.)
  2. Национальная команда Республики Беларусь. Белорусская ассоциация гимнастики. 2016. Процитовано 30 червня 2016. (рос.)
  3. name="АиФ">Любовь Черкашина: «Плох тот спортсмен, который ленив». Аргументы и факты в Беларуси. 27 декабря 2011. Процитовано 14 серпня 2012. (рос.)
  4. Юрий Рубашевский (27 июня 2008). Несгибаемая «тростинка». Вечерний Брест. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 14 серпня 2012. (рос.)
  5. Любовь Черкашина завершает спортивную карьеру. www.sport.ua. 23 ноября 2012. Процитовано 25 листопада 2012. (рос.)
  6. Любовь Черкашина и четверо белорусских групповичек завершают активную спортивную карьеру. r-gymnastics.com. 23 ноября 2012. Процитовано 25 листопада 2012. (рос.)
  7. Пятерым белорусским гимнасткам-художницам на прощание со спортом устроили почти свадьбу. Новости Беларуси. Белорусское телеграфное агентство. 23 ноября 2012. Процитовано 25 листопада 2012. (рос.)
  8. Любовь Черкашина: «Мне кажется, что после Олимпиады в Лондоне пролетело лет двадцать». Минск-новости. 6 декабря 2014. Процитовано 23 січня 2015. (рос.)
  9. http://barnaul.bezformata.com/listnews/barnaule-otkrilas-sportivnaya-shkola/11450769/ В Барнауле открылась Спортивная школа по художественной гимнастике Ирины Чащиной (рос.)
  10. https://altai.aif.ru/sport/events/55742 Ирина Чащина об открытии школы в Барнауле: «Будем поднимать гимнастику на новую ступень» (рос.)
  11. https://www.volgograd.kp.ru/daily/26074/2981002/ Ирина Чащина открыла свою школу (рос.)
  12. Любовь Черкашина: «За пазухой будто второй пистолет появился!». Комсомольская правда. 22 декабря 2011. Процитовано 14 серпня 2012. (рос.)
  13. Олимпиада. Бронза Черкашиной: выпьем за Любовь. Прессбол. 11 августа 2012. Процитовано 14 серпня 2012. (рос.)
  14. Татьяна Шахнович (2 июля 2011). Чем заканчиваются романы с гимнастками?. Комсомольская правда. Процитовано 14 серпня 2012. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.