Черчіз Топуллі

У родинній атмосфері, в якій він виріс, зокрема, завдяки впливу свого старшого брата Бахо Топуллі, сильно орієнтував свої патріотичні ідеали. Будучи сповненим рішучості домогтися незалежності Албанії, вже у молодому віці брав участь у перших засіданнях негласного комітету за свободу Албанії, який був заснований у його рідному місті Гірокастра.

Після довгого перебування у Софії у 1907 році він повернувся до Албанії. Він видавав газету Shpresa e Shqipërisë (Надія Албанії), де звертався до всіх албанських патріотів піднятися і боротися проти Османської імперії задля незалежності нації. У січні того ж року він став командиром озброєної групи, яка діяла в основному у південній Албанії, у районах Гірокастри і Корчі. Навесні того ж року його підрозділ зробив успішну атаку на командира Османської жандармерії у Гірокастрі, також брав участь у битві проти Османських експедиційних сил.

Після початку Молодотурецької революції Топуллі припинив бойові дії і присвятив себе створенню албаномовних шкіл і патріотичних клубів. Після прийняття Декларації про незалежність у листопаді 1912 року, він брав активну участь у захисті національних інтересів після здобуття незалежності. У 1913–1914 роки він бився проти грецьких військ, прагнучи опанувати південну частину Албанії.

Початок Першої світової війни він зустрів у Шкодері. Після окупації міста армією Чорногорії, Топуллі був заарештований. Військовий суд засудив його разом з близьким соратником до смерті за звинуваченням у розпалюванні заколоту.

18 березня 1934 у Гірокастрі було поставлено пам'ятник Топуллі, скульптор Одісе Паскалі. У 1936 році його останки були передані до Гірокастри де і перепоховані.