Чесання

Чеса́ння[1][2] — механічна обробка текстильної сировини (льону, бавовни, конопель, вовни), що полягає у розділенні волокон, очищенні їх від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на готову кужіль. Чесання також відоме як ми́кання[3][4], звідси походить і інша назва кужелі — «мичка»[5].

Гребінки для первинного чесання

У чесанні виділяють два етапи: первинне (гребінне) чесання і вторинне (кардне чесання, кардування, пачісування)[6][7]. Процес чесання льону, конопель, бавовни слідує за процесом тіпання — звільнення волокон від костриці (у бавовни — від насіння).

Ручне чесання
Щітки для ручного пачісування

До поширення промислового текстильного виробництва чесання проводили вручну, за допомогою знарядь, відомих під загальною назвою «чесалок»[8]. Для первинного, грубішого чесання використовували гребінки[9] (або «залізні щіті»)[10] — дерев'яні дошки з набитими металевими зубцями. Круглі щітки з такими зубами називалися дергальними щітками[11] чи де́ргавками[12]. Жмут витіпаного льону або конопель протягували через зубці (це називалося «щітити»), розпрямляючи волокна і очищаючи їх від домішок — довгих і грубих волокон, решток костриці. Вичісані відходи, відомі як клоччя, погано підходять для прядіння, але з них могли виробляти грубі нитки («вал», «клочанку»)[13][14], придатні для ткання грубого полотна — валовини[15] (ряднини)[16]. З останньої робили мішки, рядна. Зістрижену і випарену вовну також чесали на гребінці, вирівнюючи її й очищаючи від сміття, це називалося «чухранням»[17].

Для наступного етапу чесання, більш ретельного і тонкого («пачісування»), застосовували щітки («щіті», «пачесовачки»)[18] зі свинячої щетини або тонкого дроту. Процес здійснювався двома щітками — волокна «перетирали» між ними. Під час чесання щітками (це називалося «пачісувати льон»)[19] відходили дрібні м'які волокна — па́чо́си або пачіски́[20][21] (діал. «штим»). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходили для виробництва не дуже тонких тканин — так званного гребінного або пачіснього полотна (гребі́нниці), призначеного для верхнього одягу[22][23]. Випачісувані дуже короткі волокна, що залишалися після чесання, були відомі як «тринадцятка» — перший ґатунок кужелі. З неї виробляли найтонше полотно, яке теж звалося тринадцяткою. Воно призначалося для спідньої білизни[24].

Машинне чесання
Кардова машина для вовни
Експонати Пінезького краєзнавчого музею, Пінега, Архангельська область: 1) палиця-тіпалка, 2) лляне волокно після тіпання, 3) лляне волокно після первинного чесання гребінкою, 4) лляне волокно після пачісування, 5) кужіль, 6) сувій пачіснього полотна, 7) сувій ряднини, 8-9) щіті для пачісування, 10) гребінка, 12) північноросійський тканний візерунок

У текстильній промисловості для чесання використовують чесальні машини. Гребінне чесання виконують на гребенечесальних машинах, кардне — на кардочесальних[7].

Ретельніше і тонкіше чесання, що у ручній обробці здійснювалося щітками, у промисловості проводять на кардових машинах («кардах»)[25][26], через що воно називається кардним або кардовим. Робочим органом таких машин є карди[26] (від нім. Karde < лат. carduus — «ворсувальна шишка»[27]) — широкі стрічки із закріпленими на них голками, схожі на щітки. Колись замість кардових стрічок у таких машинах використовували ворсувальні (ворсильні) шишки — супліддя деяких рослин, таких як черсак.

Окрім того, для невеликих обсягів виробництва можуть застосовувати чесальні верстати, що складаються з двох барабанів, покритих кардовими стрічками.

Вихідний продукт

У процесі чесання волокно льону і конопель розділяється на такі складові:

  • Клоччя — відходи на першому етапі чесання льону і конопель. Через вміст довгих сплутаних волокон з дрібними частинками костриці клоччя не дуже підходить для прядіння, використовується переважно для затикання щілин у дерев'яних конструкціях (конопачення).
  • Па́чо́си або пачіски́ — відходи на другому етапі чесання льону, вовни і бавовни (волокна двох останніх матеріалів не утворюють клоччя). М'якіші і коротші, ніж волокна клоччя, вони підходять для виробництва не надто тонких тканин.
  • Кужіль — найтонші волокна, що залишаються після вичісування клоччя і пачісків. Залежно від якості початкової сировини, кужіль поділюють на три ґатунки. З кужелі третього ґатунку виробляють полотно для пошиття грубих мішків, рукавиць та ін., з кужелі другого ґатунку — полотно для штор, постільної білизни, тонких постілок. Кужіль першого ґатунку — сировина для виробництва тонкого полотна, використовуваного для пошиття одягу і спідньої білизни[28]

Галерея
  • Гребінка для первинного чесання. Вірменія
  • Гребінки для первинного чесання льону. Білорусь
  • Ворсувальні шишки
  • Ручний кардовий верстат

Примітки
  1. Чесати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Чесання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Микати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Микання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Мичка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Кардувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Чесання // УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
  8. Чесалка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Щіть // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Дергальна щітка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Дергавка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Клочанка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Вал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Валовина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Чухрати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Пачесовачка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Пачісувати // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Пачоси // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Пачіски // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  22. Очёски // Російсько-український словник (Українська академія наук)
  23. Гребінниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Виготовлення білизни, одягу та взуття
  25. Кардовий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Карда // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  27. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  28. Кудель // www.slovaustareli.ru (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.