Читомо

Проєкт заснований 2009 року студентками кафедри видавничої справи й редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксаною Хмельовською та Іриною Батуревич і захищений як бакалаврський проєкт. Того ж року сайт презентували на Book Forum Lviv у Львові. Довгий час проєкт був волонтерським.

Першими рубриками сайту були[1]: «Пози», «Місця», «OMG», «Фетиш», «Література на літо».

2010 року «Читомо» започаткувало фестиваль молодих видавців та редакторів «Штурмові загони Ґутенберґа», що відбувався три роки поспіль у стінах Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2012-му медіа розпочало підбивати підсумки року у «Книжкових відкриттях». Провело на Форумі видавців дискусію «Наполеонівські плани малих видавців» та стало співорганізатором випуску двох аудіокнижок для незрячих.

2014 року проєкт став співзасновником «Рейтингу критика»[2], який визначав найкращі дитячі та підліткові книжки.

У 2015 році «Читомо» організувало проєкти «Малі.ua» та «Вітрина новинок»[3]. Того ж року відбулося об'єднання медіа зі сайтом про книжки для дітей і підлітків «Казкарка»[4]. Згодом медіа залучило першого комерційного партнера — компанію Gorgany, в межах співпраці з яким була створена серія матеріалів про мандри.

2017-го «Читомо» зареєстроване як громадська організація.

У 2018 році за підтримки Українського культурного фонду медіа провело масштабне соціологічне дослідження читачів та видавців Ukrainian Reading and Publishing Data 2018[5].

2020 року, під час кризи, спричиненої пандемією, проєкт запустив кампанію підтримки малих видавців #купуйумалих[6], а також організував онлайновий благодійний аукціон на підтримку своєї діяльності[7]. Цього ж року медіа залучило ще одного комерційного партнера — компанію «Галичина».

На назву «Читомо» засновниць проєкту надихнув есей Оксани Забужко, де вона вжила це слово як український замінник російського «читабельно». “Це слово нам видалось коротким і влучним, окрім того, воно не було у широкому вжитку — тому наш вибір був очевидним. Хоча за цей час ми чули дуже багато інтерпретацій і жартів — у людей асоціації із японською фонетикою, різні наголоси й варіації — «ЧИТОМОс», «ЧитмО», «ЧитомО», — розповідала Оксана Хмельовська Media Lab [8].

За останні три роки медіа інформаційно підтримало понад 1100 проєктів, організацій, ініціатив, які працюють у сфері літератури й книговидання.

«Читомо» активно стежить за книжковими подіями: як міжнародними, так і всеукраїнськими та регіональними. У 2018-2019 роках журналісти медіа відвідали 19 іноземних книжкових виставок і фестивалів, про які написали ґрунтовні статті з метою поширення закордонного досвіду й підвищення компетенцій української книжкової спільноти. Серед відвіданих заходів, зокрема: Франкфуртський книжковий ярмарок (Німеччина)[9], Книжковий салон в Монреалі (Канада)[10], Паризький книжковий салон (Франція)[11], Книжковий ярмарок у Турині (Італія)[12], Міжнародний книжковий ярмарок в Абу-Дабі [13] та ін.

У співпраці з партнерами, медіа реалізовує спецпроєкти. Найвідоміші з них: «Екземпляри XX. Літературно-мистецька періодика XX століття» (за підтримки Українського культурного фонду) [14], «Німецький акцент» (співпраця з Goethe-Institut Ukraine) [15], «Польський акцент» (спільно з Польський інститут у Києві) [16], «Швейцарський акцент» (спільно із посольством Швейцарії в Україні) [17], Booking the Future (спільно з Британською радою в Україні) [18], «Книжки, з яких починається бізнес» (реалізовано разом з K.Fund) [19], «[Про] читання міста» (спільно з CANactions) [20], Книжкові передбачення (спільно з ТМ «Галичина») [21] та ін.

Письменниця Оксана Забужко вважає «Читомо» «одним з провідних українських «навігаторів» по книжкових новинах» [22].

А письменниця Галина Шиян висловилася про проєкт так: «Знаєте ж, що бувають улюблені видання про книжки, літпроцес і письменників. Ці видання ненудні, бо залучають фахових авторів, редакторів, дизайнерів, програмістів. Це дає нам медіа з чудовим віжуалом і контентом! Крім того Читомо запускає проєкти, які будують мости між літераторами та видавцями в усьому світі і роблять українську літературу видимою поза межами дому» [23].

У 2019 році «Читомо» потрапило до переліку номінантів премії «Високі стандарти журналістики» [24].

У 2020-му, за результатами дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» від Українського інституту книги, медіа зайняло 9-ту позицію в рейтингу ЗМІ, на які в соцмережах посилаються читачі книжок [25].

• Хмельовська Оксана — співзасновниця і головна редакторка
• Батуревич Ірина — співзасновниця і директорка з розвитку
• Мимрук Олександр — випусковий редактор
• Корнієнко Наталя— керівниця комунікаційного напрямку
• Кундельська-Кухарчук Катерина — редакторка рубрики “Події”
• Гаджій Оксана — артдиректорка
• Гнедкова Ганна— журналістка

Окрім команди, до створення матеріалів на Читомо долучаються понад 250 авторів, перекладачів, ілюстраторів, дизайнерів та фотографів.

Зовнішні аудіофайли
	Аудіофайл інтерв'ю Оксани Хмельовської для подкасту МедіаПрактики на Soundcloud, опубліковано 12.06.2018

• Сайт культурно-видавничого проєкту Читомо
• Офіційна сторінка Читомо у Facebook
• Офіційний акаунт Читомо в Instagram
• Офіційний канал Читомо в Telegram
• Офіційний акаунт Читомо у Twitter
• Від дипломного проєкту до успішного українського медіа про книговидання: кейс «Читомо»
• Оксана Хмельовська на The Ukrainians
• «Читомо»: — проект про культуру читання в Україні
• «Для кого книга – насолода": огляд сайтів зі світу літератури
• Дивує, чому «дорослі» видавництва не переймають досвіду «дитячих»
• «Від п’ятірок за диплом до прибутків за проект»
• Випускники Creative Enterprise Ukraine: 10 прикладів, як творчість стає бізнесом