Чорний Віктор Миколайович
Чорний (Паніашвілі) Віктор Миколайович (1891, Телаві, Російська Імперія, тепер Республіка Грузія — розстріляний 5 листопада 1937, Москва) — залізничник, радянський господарський діяч, член ВКП(б), колишній член партії есерів, партії лівих есерів, начальник Олександрівської, Московсько-Київсько-Воронезької та Південних залізниць, ректор Московського інституту інженерів залізничного транспорту, член колегії Народного комісаріату шляхів сполучення, начальник НДІ шляху і будівництва Наркомату шляхів сполучення СРСР.
| Чорний Віктор Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
1 (13) травня 1891 Телаві, Тифліська губернія, Російська імперія |
| Помер |
5 листопада 1937 (46 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Діяльність | революціонер |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Партія | Соціалісти-революціонери, Партія лівих соціалістів-революціонерів і КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія
У 1917 р. — закінчив юридичний факультет Харківського університету.
У 1921—1922 рр. — комісар Олександрівської залізниці.
Від 1923 р. — начальник Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.
У 1925—1928 рр.[1] — начальник Південних залізниць.
Від липня 1928 р. — член колегії НКШС і за сумісництвом Ректор МііТу (1928—1930 рр.)
У 1930 р. — начальник Управління річкового транспорту НКШС СРСР.
У 1935 р. — начальник Центрального відділу підготовки кадрів НКШС СРСР.
1 червня 1937 року — заарештовано органами НКВС.
5 листопада 1937 року необгрунтовано засуджено ВКВС СРСР.
Репресований за обвинуваченням у керівництві антирадянською троцькістською диверсійно-терористичною організацією і шкідництві. Розстріляний 5 листопада 1937 року. Місце поховання — Москва, Донське кладовище.
Реабілітований посмертно ВКВС СРСР 16 червня 1956 р.
Родина
Діти: Ігор Вікторович Чорний
Нагороди та почесні звання
Нагороджений орденом Леніна № 636 (постанова ЦВК від 11 січня 1934) за будівництво автодороги Ніколаєвськ-на-Амурі—Уссурійськ.
Також нагороджений нагрудним знаком «Почесний залізничник» № 1192 і почесною грамотою Реввійськради Республіки.
Джерела
- miit portal // Ректоры МИИТа(рос.)
- Вся Украина и АМССР. Адресная и справочная книга на 1926 год — Издание Украинского Красного Креста —1926 г.
- Жертвы политического террора в СССР(рос.)