Південні залізниці
Південні залізниці — засновані в українських губерніях у 1907 році внаслідок об'єднання Курсько-Харківсько-Севастопольської та казенної Харківсько-Миколаївської залізниць. Залізничне управління було розташоване в місті Харків (Привокзальний майдан).
 | |
| Штаб-квартира | Харків, Слобожанщина |
|---|---|
| Роки функціонування | 1907—1934 |
| Країна |
Українські губернії →  УНР →  Українська РСР |
 Південні залізниці у Вікісховищі | |
Передісторія
Початок так званої «Південної лінії» поклала казенна Московсько-Курська залізниця (1864—1868). Її подовженням стала приватна Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка з'єднала Слобожанщину з Приазов'ям (Надазов'ям, Приозів'ям).
1874 року концесія на будівництво від станції Лозова до Севастополя передана Петру Губоніну.
Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці завершено у 1875 році, яка дійшла до станції Севастополь. Тоді ж була викуплена державною скарбницею.
У січні 1896 року об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та часткою Костянтинівської в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.
Історія
У 1907 році Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею у казенні Південні залізниці.
У 1909 році побудована та відкрита дільниця Гребениківка — Низи.
1 січня 1931 року, відповідно до Наказу НКШС від 22.12.1930 року № 1957, до Південних залізниць приєднані Донецькі залізниці (Північно-Донецька)[1].
З 1 лютого 1934 року, згідно з Наказом НКШС від 17.12.1933 року № 499Ц Південні залізниці поділені на дві окремі — Південну та Донецьку залізниці[2].
Вокзал станції Кременчук
Вокзал станції Крюків-на-Дніпрі
Гілки залізниці
- Синельникове I — Катеринослав (54 версти)
- Новоолексіївка — Генічеськ (14 верст)
- Сарабуз — Євпаторія
Схема об'єднання залізниць
Південні залізниці:
- Курськ — Севастополь (станція)|Севастополь, з гілками Бєлгород — Куп'янськ, Джанкой — Феодосія та Джанкой — Керч, Сарабуз — Євпаторія;
- Харків — Знам'янка — Миколаїв — Херсон, з гілками Люботин — Ворожба, Кременчук — Ромни, Користівка — П'ятихатки;
- Полтава — Лозова — Микитівка з гілками Краматорска — Попасна, Констянтинівка — Ясинувата.
| Південні залізниці (1930) ‒ (1934) | Південні (1917) | Південні (1907) | Курсько-Харківсько-Севастопольська (1896) | Курсько-Харківсько-Азовська (1870) | Харківско-Таганрозька (1869) |
| Лозово-Севастопольська (1872) | |||||
| Обоянська (1881) | |||||
| Джанкой-Феодосійська (1892) | |||||
| Харківсько-Миколаївська (1878) | Харківсько-Миколаївська (1872) | Харківсько-Кременчуцька (1869) | |||
| Сумська (1878) | |||||
| Бєлгород-Сумська (1904) | |||||
| Токмацька (1914) | |||||
| Північно-Донецька (Донецькі залізниці) (1908) | |||||
Галерея
- Старовинні світлини станцій «Південної залізниці»
Перший потяг на станції Харків-Пасажирський
Вокзал станції Слов'янськ
Станція Дружківка
Ямський вокзал Курська на початку XX століття
Примітки
- Афонина, 1996, с. 108.
- Афонина, 1996, с. 110.
Див. також
Посилання
- SOUTHERN RAILWAYS
- газета «Південна магістраль» Архів (Архів газети «Південна магістраль») (рос.)
- Южные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 51. 23 грудня 1869 «Про відкриття руху по залізницях: від Козлова до Тамбова і від Харкова до Таганрога».
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с. (рос.)
- Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.
- Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.
- Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008.