Чорний кіт (оповідання)

«Чорний кіт» — оповідання Едґара Аллана По. Вперше було опубліковане 19 серпня 1843 року у виданні The Saturday Evening Post.

Чорний кіт
The Black Cat
Жанр хорор, готичний роман
Автор Едгар Аллан По
Мова англійська
Опубліковано 19 серпня 1843
Видавництво The Saturday Evening Post
Видання United States Saturday Post[1]
Переклад Л. Н. Маєвська [2]
 Цей твір у Вікісховищі
 Цей твір у  Вікіджерелах

Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини, як в іншому творі По, «Серце виказало». В обох цих оповіданнях убивця ретельно приховує свій злочин і вважає себе невразливим, але врешті-решт ламається і виказує себе[3].

Сюжет

Історія побудована як оповідь від першої особи, очевидця подій. На початку твору він — засуджений чоловік. Оповідач говорить нам, що з наймолодшого віку він любив тварин. Він і його дружина мають багато домашніх тварин, у тому числі великого чорного кота на прізвисько Плутон. Кіт і оповідач були дуже прив'язані один до одного, поки останній не став зловживати алкоголем. Однієї ночі, повернувшись додому в стані алкогольного сп'яніння, він вважає, що кіт уникає його. Після того, як оповідач намагається схопити Плутона, той кусає його і в нападі люті оповідач хапає складний ніж з кишені і б'є ним в око котові.

З цього моменту кіт так само походжав собі по хаті, але, тільки-но господар наближався, тікав зі страху, мов навіжений. Попервах оповідач гірко жалкував, що істота, яка так колись його любила, тепер не приховувала своєї ненависті. Та невдовзі почуття це поступилося місцем роздратуванню. Одного дня чоловік бере кота і вішає його на дереві, де той помирає. Тої ж ночі будинок загадково загорівся, змусивши оповідача, його дружину і слуг тікати.

Наступного дня оповідач повертається на руїни свого будинку, де бачить одну вцілілу стіну з відбитком повішеного на мотузці величезного кота. Спочатку це лякає чоловіка, але той потім вирішує, що, мабуть, хтось кинув у вікно мертвого кота, щоб розбудити його, і починає сумувати за Плутоном. Через деякий час він бачить схожого кота у таверні, який відрізняється від Плутона лише білою латкою на грудях. Оповідач бере цього кота додому, але скоро починає ненавидіти цю істоту, навіть боятися її. Одного дня чоловік і його дружина були у підвалі, кіт випадково потрапляє під ноги господаря, який ледь не падає зі сходів. У нападі люті, оповідач намагається зарубати сокирою кота, але дружина зупиняє його і сама стає жертвою жорстокості чоловіка. Щоб приховати сліди злочину оповідач робить нішу в стіні підвалу, куди замуровує тіло жінки. Кіт же, якого він намагався вбити, зник, і чоловік не помітив куди саме. Зникненням жінки цікавиться поліція, її чоловіка підозрюють у вбивстві, але той впевнений, що жодних доказів його вини не лишилось.

У останній день слідства оповідач супроводжує поліцію в підвал. Вони, як і раніше, нічого не знаходять. Потім повністю впевнений у своїй безпеці, оповідач коментує міцність будівлі і стукає по стіні, якою він замурував тіло дружини. Звук плачу наповнює кімнату. Стривожені поліцейські зносять стіну і знаходять труп дружини, на голові якої, до жаху оповідача, верещить чорний кіт. Вбивця підводить підсумок: «Я ж бо замурував те чудовисько в кам'яній могилі!!».

Історія публікації

«Чорний кіт» був вперше опублікований 19 серпня 1843 року у виданні The Saturday Evening Post, яке тоді носило тимчасову назву United States Saturday Post.[4] Читачі відразу ж схвально прийняли історія, була навіть створена пародія «Привид сірого пуголовка».[5]

Аналіз

Як і оповідач з «Серце виказало», оповідач у «Чорному коті» навряд чи у здоровому глузді. На початку розповіді, він говорить нам, що «зовсім зійшов з розуму», якщо він очікує, що читач повірить в його божевільну історію.[6]

Примітки
  1. Baym, Nina (2012). The Norton Anthology of American Literature, 8th Edition, Volume B: 1820-1865. New York City: Norton. с. 695.
  2. Е. А. По. Чорний кіт: Оповідання. К.: Дніпро, 2001. 368 с.
  3. Meyers, Jeffrey (1992). Edgar Allan Poe: his life and legacy. New York City: Charles Scribner's Sons. с. 137. ISBN 0-8154-1038-7. OCLC 44413785.
  4. Quinn, Arthur Hobson (1998). Edgar Allan Poe: a critical biography. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 394. ISBN 0-8018-5730-9. OCLC 37300554.
  5. Sova, Dawn B. (2001). Edgar Allan Poe, A to Z: the essential reference to his life and work. New York City: Facts on File. с. 28. ISBN 0-8160-4161-X. OCLC 44885229.
  6. Cleman, John (2002). Irresistible Impulses: Edgar Allan Poe and the Insanity Defense. У Гарольд Блум. Edgar Allan Poe. New York City: Chelsea House Publishers. с. 73. ISBN 0-7910-6173-6. OCLC 48176842.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.