Чорний піар

Тобто, будь-які інформаційні атаки або навіть війни, направлені на руйнування іміджу, компанії, бізнесу, репутації конкретної особи тощо. В той же час, зокрема у шоу-бізнесі та політиці, може використовуватися з протилежними намірами — збільшити інтерес до певного продукту чи осіб шляхом псевдо-скандалів, неординарних подій тощо.

Термін «Чорний PR» виник на пострадянському просторі. Термін з'явився в кінці 80-х початку 90-х для позначення політичної та комерційної інформації поширюваної через замовні публікації в ЗМІ та листівки, оплачувані неофіційно. Популяризувався від другої половини 90-х відколи активно використовувався адміністративний ресурс, втручання криміналітету, застосування незаконних методів впливу на волевиявлення виборців і «коректування» небажаних для певних політичних сил результатів виборів. Єдними з найбільш вживаних методів були наклеп та неправомірне розповсюдження, силовими та іншими структурами, конфеденційної інформації[1]. Часто цим терміном позначають поширення компромату або інформації, що негативно впливає на імідж персони або об'єкта.

Чорний піар існує давно і добре розвинений в іноземних державах. До чорного піару вдаються всі найбільші корпорації світу та світові політики. Природно чорний піар активізується під час виборів.

Подібні технології використовують в тих випадках, коли потрібно не поліпшити власну репутацію, а осквернити конкурентів. Це можуть бути безпідставні наклепи, нічим не підкріплені чутки. Підрив репутації суперніків відбувається з метою нав'язати громадськості нову, вигідну опоненту/ам ідею[2].

Професійний чорний піар не може ні в якому вигляді бути віднесений до недобросовісної конкуренції. Хоча на перший погляд може здатися, що його можна так трактувати. Чорний піар дозволяє оприлюднити факти, що підтверджують низьку якість товарів і сервісу конкурента, а також вказати на приховані недоліки і обман споживачів.

Природно чорний піар — це інструмент бізнесу. І залежно від того в чиї руки він потрапить, він може приносити благо чи зло. Якщо він потрапить в руки чесного підприємця, то він захищає його і його споживачів від недобросовісної конкуренції і свавілля чиновників. Чорний піар в його руках знищує неякісні продукти, слабкий бізнес і дозволяє домогтися розквіту чогось корисного.

Чорний PR в руках негідника перетворюється на зло. Він починає знищувати корисні товари, руйнувати чесний бізнес і т. ін. Він стає шкідливим для суспільства. Причому успішні компанії не зможуть захиститися від нього, не маючи у своєму штаті потужної pr-групи.

Тобто чорний піар — це не наука, як робити зло, а методика як за допомогою негативної інформації добиватися справедливості, порядності та переваги на ринку.^{[джерело?]}

За кордоном вживають термін чорний PR, а іноді називають його:

• Боротьбою за чесну конкуренцію;

• Повідомленням правди про конкурентів на виборах;

• Боротьбою за права людини;

• Боротьбою за соціальну справедливість;

• Боротьбою за демократію;

• Боротьбою за чистоту навколишнього середовища;

• Боротьбою за права споживачів;

• Боротьбою за свободу і справедливість;

• Захистом прав людини.

• Зв'язки з громадськістю
• Компромат
• Конкуренція

• Вуйма А. Чёрный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. СПб.: БХВ, 2005. ISBN 5-94157-771-0.
• Клоков И. В. Чёрный PR. Запрещённые приемы нападения и защиты. СПб.: Издательский дом «Питер» ISBN 978-5-91180-359-9