Чорногорська Національна Армія

Чорногорська Національна Армія[1], або Чорногорська Народна Армія(серб. Crnogorska Narodna Vojska)[2] — армія, верховним командувачем якої був чорногорський політик-колабораціоніст і сепаратист Секула Дрлевич.[3] Виникла внаслідок угоди про гарантії безпеки, укладеної 22 березня 1945 Павле Джуришичем із Секулою Дрлевичем, згідно з якою 8-ма Чорногорська армія четників, що під командуванням Джуришича відступала з Чорногорії до Словенії, переходила під верховне командування Дрлевича як Чорногорська Національна Армія, де Джуришич зберіг оперативне командування (як начальник штабу).[4]

Чорногорська національна армія
Чорногорський «алай-баряк» (alaj-barjak) був прапором армії
Країна Королівство Чорногорія
Належність Незалежна Держава Хорватія
Війни/битви Битва на Лієвче-Полі
Командування
верховний командувач Секула Дрлевич
оперативний командувач Павле Джуришич

Вояки Джуришича перейшли під командування Дрлевича 8 квітня 1945 р. Хоча на шляху до Словенії вони мали перетнути територію НДХ на правому березі Сави, підконтрольну військам усташів і домобранства, усташі у цих підрозділів зброю не вилучали. Їх спочатку зосередили в казармах у Старій Градішці, а потім передислокували в Окучани, де вояки були передані під контроль 2-го, а потім 5-го усташівського корпусу. Джуришича після його здачі усташам 17 квітня 1945 року, вони, швидше за все, знищили в концтаборі Ясеноваць.

Дрлевич, повернувшись у Загреб, де він за підтримки влади НДХ утворив Чорногорську державну раду з наміром знову спробувати відновити незалежну чорногорську державу, 17 квітня 1945 р. видав прокламацію зі своєю політичною програмою та запропонував своїй «армії» боротися як із новою Югославією, так і з четниками Дражі Михайловича[5]

Армія пробувала евакуюватися до Словенії поїздом через Загреб. У хаосі бойових дій та капітуляції у травні 1945 р. більшість її бійців були заарештовані партизанськими силами та після прискореного судового процесу були розстріляні в районі Зиданого Мосту. Дехто був завербований у нову югославську армію, і лише одиницям вдалося потрапити за кордон, де вони десятиліттями проживали як політичні емігранти. Секулу Дрлевича було вбито у листопаді 1945 в Австрії.

Армія була результатом спроб Секули Дрлевича створити військо, що складалося б із чорногорців, які проживали за межами Чорногорії.[6]

Примітки
  1. Tomasevich, Jozo (1 січня 1975). The Chetniks. Stanford University Press. с. 447. ISBN 978-0-8047-0857-9. «There they would align themselves with Drljevic under the name "Montenegrin National Army," with DjuriSic retaining operational command, and would be moved west by rail transport.»
  2. Minić, Miloš (1993). Oslobodilački ili građanski rat u Jugoslaviji 1941-1945. Agencija "Mir". с. 231.
  3. Tomašević, Jozo (1979). Četnici u Drugom svjetskom ratu: 1941-1945. Sveučilišna naklada Liber. с. 395.
  4. Basta, Milan (1986). Rat je završen 7 dana kasnije. OOUR. с. 471.
  5. Magazine of contemporary history. Institut. 1971. с. 88.
  6. Magazine of contemporary history. Institut. 1971. с. 89.

Посилання
  • Dr. Radoje Pajović, "Kontrarevolucija u Crnoj Gori: Četnički i federalistički pokret 1941.-1945.", Obod, Cetinje 1977. (сербо-хорв.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.