Чіуауа (місто)
Чіуауа, або Чива́ва (ісп. Chihuahua) — місто в Мексиці, адміністративний центр штату Чіуауа. З 1864 по 1867 рік — місце розташування республіканського уряду Мексики. Населення міста — 825 327 осіб (2013).
Чіуауа ісп. Chihuahua |
|||
---|---|---|---|
|
|||
|
|||
Координати: 28°38′22″ пн. ш. 106°05′13″ зх. д. | |||
Країна | Мексика | ||
Штат | Чіуауа | ||
Муніципалітет | Чіуауа | ||
Засноване | 12 жовтня 1709 | ||
Уряд | |||
- Мер | Еугеніо Баеса (PRD) | ||
Висота над р.м. | 1415 м | ||
Населення (2013) | |||
- Усього | 825 327 | ||
- Етнікон (ісп.) | Chihuahuense | ||
Часовий пояс | UTC-7 | ||
- Літній час | UTC-8 | ||
Поштовий код | 31000 | ||
Вебсайт: http://www.municipiochihuahua.gob.mx | |||
Чіуауа |
|||
Історія
Колоніальна історія
У Доколумбову епоху на території сьогоднішнього штату Чіуауа мешкали індіанські племена, що говорили астекськими мовами, які займалися полюванням, збиранням та (деякі з них) примітивним землеробством. Вважається, що сама назва Чіуауа походить з мови тубільців, але її точне значення невідомо. Основні гіпотези — сухе місце або між двох річок.
Першими білими, які побували тут, стали іспанці з експедиції Франциско де Ібарри в 1562 році.
Місто було засноване 12 жовтня 1709 року іспанським дослідником Антоніо Деза-і-Улоа, отримавши назву El Real de Minas de San Francisco de Cuéllar. Місце для міста було вибрано завдяки злиттю тут двох річок — Сакраменто і Чувіскар, а також у зв'язку з його розташуванням на напівдорозі між Ріо-Гранде та важливим гірничодобувним центром того часу містом Парраль. У 1718 році влада Нової Іспанії офіційно присвоїла поселенню статус міста, а в 1823 році воно отримало своє нинішнє ім'я.
Бурхливі події Мексиканської війни за незалежність майже не торкнулися місто, хоча саме тут в 1811 році був страчений роялістами один з ватажків сепаратистів Мігель Ідальго.
У складі Мексики
Під час Американо-мексиканської війни Чіуауа було зайняте американцями після того, як 28 лютого 1847 року в битві на річці Сакраменто (в 20 кілометрах на північ від міста) 940 американців під командуванням Олександра Доніфана наголову розгромили уп'ятеро більший за чисельністю мексиканський загін (американці втратили 2 чоловік убитими і 11 пораненими, мексиканці — близько 300 убитими і 40 полоненими, а також всю артилерію і обоз, число поранених точно не відомо). Чіуауа залишалося під контролем США аж до кінця війни.
Захоплення Мехіко французами під час інтервенції призвело до утворення республіканського уряду президента Беніто Хуреса, який розміщувався в Чіуауа з 1864 по 1867 роки . Це стимулювало стрімкий розвиток міста, що продовжився і після відходу французів. До кінця XIX століття Чіуауа було одним з найбільших міст та головних економічних центрів Мексики.
Під час громадянської війни 1910—1917 років Чіуауа було оплотом повстанців Панчо Вільї.
Місто пережило другий економічний бум в 1990-х, коли американські корпорації переносили свої виробництва в Мексику. Близькість до американо-мексиканського кордону, дешева і порівняно якісна робоча сила та розвинута інфраструктура спонукали значне число компаній зупинити свій вибір на Чіуауа.
Починаючи з 2000-х Чіуауа страждає від спалахів насильства, пов'язаних з боротьбою наркокартелів один з одним і з правоохоронними органами. Хоча з 2010 року число вбивств в місті пішло на спад, рівень злочинності залишається дуже високим. Чіуауа є оплотом найбільшого в Мексиці наркокартелю Сіналоа.
Населення
За даними Національного інституту статистики і географії Мексики населення міста в 2010 році становило 810 тис.осіб, що робить Чіуауа другим за величиною містом штату (після Сьюдад-Хуаресу) і дванадцятим в Мексиці.
Населення Чіуауа є одним з найбільш «білих» серед великих міст країни — близько 80 % містян відносяться до білих, інші — до метисів. Більше 80 % жителів — католики, також в Чіуауа проживає найбільша в Мексиці громада менонітів (близько 50 тис. осіб, половина менонітської громади країни).
Чіуауа традиційно займає верхні рядки в рейтингах мексиканських міст за такими показниками, як очікувана тривалість життя, рівень освіти і доходу містян, а також Індекс людського розвитку.
Економіка
Чіуауа є одним з головних промислових центрів Мексики. У місті 9 промзон, в яких розміщено 79 великих складальних підприємств (т. зв."макіладори"), що належать іноземним корпораціям (в основному американським), в тому числі Форд, Сумітомо, Ханівелл і LG.
Іншими важливими галузями міської економіки є сфера послуг, роздрібна торгівля, будівництво та легка промисловість. В околицях міста ведеться видобуток цинкі і срібла.
Транспорт
Чіуауа обслуговується Міжнародним аеропортом імені генерала Роберто Ф'єрро Вільялобос (IATA: CUU, ICAO: MMCU) з пасажирообігом 855 тис. осіб на рік (2012). Регулярні авіарейси виконуються в усі основні міста Мексики, а також в Даллас і Х'юстон.
Чіуауансько-Тихоокеанська залізниця (ісп. Ferrocarril Chihuahua al Pacífico, або El Chepe), що з'єднує місто з портом Лос-Мочис, використовується як для вантажно-пасажирських перевезень, так і в туристичних цілях. Дві інші залізничні лінії, що проходять через Чіуауа, використовуються тільки для вантажоперевезень.
В Чіуауа перетинаються два федеральних шосе — № 16 (Ермосійо — Охінага) і № 45 (Сьюдад-Хуарес — Делісьяс).
Громадський транспорт представлений автобусами-експресами ViveBús (одна лінія, 21 кілометр), а також безліччю невеликих приватних перевізників.
Цікаві факти
- Чіуауа займає лідируюче місце серед мексиканських міст за рівнем злочинності.
- Через близькість кордону з США Чіуауа служить базою контрабандистів для перекидання наркотиків у США.
Уродженці
- Мартін Луїс Гусман (1887—1976) — мексиканський новеліст і журналіст.
- Ентоні Квінн (1915—2001) — американський актор кіно, письменник і художник мексиканського походження.
Міста-побратими
Джерела
Посилання
- Sitio Oficial del Municipio de Chihuahua
- Sitio INEGI, Archivo histórico de localidades
- Fotografías de Chihuahua