Шагразада (персонаж)
Шагразада — одна з найвідоміших оповідачок у світі. Цей персонаж живе у рамковій історії арабського збірника казок «Тисяча й одна ніч», що датується IХ ст. н. е.
Розповідь
У «Тисяча й одній ночі», цар Шагріяр, легендарний цар Самарканду, дізнався про зраду своєї дружини. Його настільки потрясло це викриття, що цар негайно ж дав обітницю ніколи більше не довіряти жінкам. Відрубавши голову своїй дружині, цар Шагріяр одружується знову і знову, вбиваючи кожну свою нову дружину, ще до того, як вона матиме змогу зрадити його.
Шагразада, дочка візира, вирішила одружитися з царем, вірячи, що вона зуміє зупинити безсердечне діяння царя. Не зважаючи на умовляння свого батька, Шагризада наполягла на виконанні свого плану.
У її першу ніч із Шагріяром, Шагразада почала розповідати йому історію, щоб якось розважити царя. Настільки захоплюючою була ця казка, що цар навіть не помічав плину часу, але коли почало світати, Шагразада навмисне перервала свою розповідь у найцікавішому місці і ненав'язливо вказала на те, що ніч закінчилась. Цар помилував її, адже хотів почути продовження.
Кожної ночі Шагразада повторяла свою хитрість. У 1001 ніч, Шагріяр, опанований Шагризадою та її талантом оповідача, помилував її, обіцяючи ніколи більше не вбивати жінок.
У музиці
Шагризада надихнула декількох композиторів. Російський композитор М. Римський-Корсаков у 1880 році написав симфонічну суїту, що носить її ім'я, а французький композитор Моріс Равель написав музичний твір з такою ж назвою у 1898 р.
Джерела
- Haddawy, Husain, trans. Arabian Nights.New York: Alfred A. Knopf,1992.
- Irwin, Robert.The Arabian Nights: A Companion.London: Tauris Parke Paperback, 2004.