Шаличев Віталій Семенович
Віталій Семенович Шаличев (9 січня 1962, Донецьк, УРСР — 22 червня 2021) — радянський футболіст, що виступав на позиції півзахисника, потім — український тренер. Заслужений тренер України.
Віталій Шаличев | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Віталій Семенович Шаличев | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 30 жовтня 1946 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чистякове, Сталінська область, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 22 червня 2021 (74 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 69 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1986—1990 1995 2001 |
«Океан» (Керч) «Таврія» (С) «Металіст» (Харків) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Кар'єра гравця
Футбольну кар'єру розпочав 1964 року в клубі «Шахтар» (Торез). З 1965 року зарахований у «Шахтар» (Донецьк), але аж до 1968 року не провів жодної гри за основний склад, періодично виступаючи за дублюючий склад гірників. Тому поневірявся по орендах. У 1965 році повернувся в торезький «Шахтар», а в 1966-1967 роках підсилив склад сімферопольської «Таврії», за яку провів 59 матчів, забив 11 м'ячів. З 1968 по 1970 рік знову грав за «Шахтар» (Донецьк), 56 матчів та 9 забитих м'ячів. У 1971 році перейшов «Торпедо» (Москва), але пробитися до першої команди не зумів, тому виступав за дубль москвичів, у складі якого забив 1 м'яч. В середині сезону перейшов у клуб Першої ліги «Дніпро» (Дніпропетровськ), де зіграв 12 поєдинків, відзначився 2 голами. У 1973 році перейшов до складу клубу другої ліги «Авангард» (Севастополь). У 1974 році виїхав у Туркменську РСР, де став гравцем ашгабатського «Будівельника», який потім змінив назву на «Колхозчі». У складі ашгабатців провів 95 поєдинків, забив 25 м'ячів, а в 1977 році завершив кар'єру гравця.
Грав також за молодіжну збірну СРСР, а потім й за олімпійську збірну Радянського Союзу.
Кар'єра тренера
По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1977 повернувся до Сімферополя, де облаштувалася його сім'я (дві дочки й син), рік відпрацював з дітьми в «Таврії». Потім закінчив вищу школу тренерів у Москві (вчився в одній групі з Михайлом Івановичем Фоменко). З 1082 по 1985 рік допомагав тренувати «Кривбас», а з 1986 року став головним тренером керченського «Океану». У 90-і роки три роки працював в Мавританії з одним з провідних клубів цієї країни.
У лютому 1995 року очолив сімферопольську «Таврію», яка при ньому двічі обіграла київське «Динамо» в 1/4 Кубка України — в Сімферополі (2:1) і в Києві (1:0)[1]. 25 травня 1995 року покинув команду.
Пізніше, в різні роки, Віталій Семенович Шаличев працював з такими командами вищого українського та азербайджанського дивізіону як: криворізький «Кривбас», бакинський «Інтер», де асистував Анатолію Конькову.
У сезоні 2000/01 років очолював харківський «Металіст», однак особливих успіхів з командою не досяг[2] й у червні 2001 року пішов з клубу.
Напередодні початку сезону 2007/08 років знову став тренером «Таврії». Відпрацювавши з командою рік, влітку 2008 покинув її[3].
Досягнення
Примітки
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль на сайті footbook.ru
- Профіль на сайті «Історія Таврії»