Шаличев Віталій Семенович

Віталій Семенович Шаличев (9 січня 1962, Донецьк, УРСР22 червня 2021) — радянський футболіст, що виступав на позиції півзахисника, потім — український тренер. Заслужений тренер України.

Віталій Шаличев
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Семенович
Шаличев
Народження 30 жовтня 1946(1946-10-30)
  Чистякове, Сталінська область, УРСР
Смерть 22 червня 2021(2021-06-22) (74 роки)
Зріст 177 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964 «Шахтар» (Ч) 0(0)
1965—1970 «Шахтар» (Д) 56(9)
1965  «Шахтар» (Ч) 11(4)
1966—1967  «Таврія» (С) 59(11)
1971 «Торпедо» (М) 0(0)
1971—1972 «Дніпро» (Дніпроп.) 12(2)
1973—1974 «Авангард» (С) 43(11)
1974—1977 «Колхозчі» 95(25)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1986—1990
1995
2001
«Океан» (Керч)
«Таврія» (С)
«Металіст» (Харків)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру розпочав 1964 року в клубі «Шахтар» (Торез). З 1965 року зарахований у «Шахтар» (Донецьк), але аж до 1968 року не провів жодної гри за основний склад, періодично виступаючи за дублюючий склад гірників. Тому поневірявся по орендах. У 1965 році повернувся в торезький «Шахтар», а в 1966-1967 роках підсилив склад сімферопольської «Таврії», за яку провів 59 матчів, забив 11 м'ячів. З 1968 по 1970 рік знову грав за «Шахтар» (Донецьк), 56 матчів та 9 забитих м'ячів. У 1971 році перейшов «Торпедо» (Москва), але пробитися до першої команди не зумів, тому виступав за дубль москвичів, у складі якого забив 1 м'яч. В середині сезону перейшов у клуб Першої ліги «Дніпро» (Дніпропетровськ), де зіграв 12 поєдинків, відзначився 2 голами. У 1973 році перейшов до складу клубу другої ліги «Авангард» (Севастополь). У 1974 році виїхав у Туркменську РСР, де став гравцем ашгабатського «Будівельника», який потім змінив назву на «Колхозчі». У складі ашгабатців провів 95 поєдинків, забив 25 м'ячів, а в 1977 році завершив кар'єру гравця.

Грав також за молодіжну збірну СРСР, а потім й за олімпійську збірну Радянського Союзу.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1977 повернувся до Сімферополя, де облаштувалася його сім'я (дві дочки й син), рік відпрацював з дітьми в «Таврії». Потім закінчив вищу школу тренерів у Москві (вчився в одній групі з Михайлом Івановичем Фоменко). З 1082 по 1985 рік допомагав тренувати «Кривбас», а з 1986 року став головним тренером керченського «Океану». У 90-і роки три роки працював в Мавританії з одним з провідних клубів цієї країни.

У лютому 1995 року очолив сімферопольську «Таврію», яка при ньому двічі обіграла київське «Динамо» в 1/4 Кубка України — в Сімферополі (2:1) і в Києві (1:0)[1]. 25 травня 1995 року покинув команду.

Пізніше, в різні роки, Віталій Семенович Шаличев працював з такими командами вищого українського та азербайджанського дивізіону як: криворізький «Кривбас», бакинський «Інтер», де асистував Анатолію Конькову.

У сезоні 2000/01 років очолював харківський «Металіст», однак особливих успіхів з командою не досяг[2] й у червні 2001 року пішов з клубу.

Напередодні початку сезону 2007/08 років знову став тренером «Таврії». Відпрацювавши з командою рік, влітку 2008 покинув її[3].

Досягнення

Як гравця

«Дніпро» (Дніпропетровськ)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.