Коньков Анатолій Дмитрович
Анато́лій Дми́трович Конько́в (нар. 19 вересня 1949, Красний Луч, Ворошиловградська область, УРСР) — український радянський футболіст, тренер, український тренер, голова Федерації футболу України з 2 вересня 2012 року по 23 січня 2015 року. В минулому захисник і півзахисник. Майстер спорту (з 1969), майстер спорту міжнародного класу (з 1975), заслужений майстер спорту СРСР (з 1982).
Анатолій Коньков | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Анатолій Дмитрович Коньков | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 19 вересня 1949 (72 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Красний Луч, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Футболом почав займатися в Краматорську Донецької області. Перший тренер — Ю. І. Нестеренко. В 1968–1974 роках виступав за донецький «Шахтар». В 1972 році виступав на чемпіонаті Європи, будучи гравцем першої ліги. В кінці 1974 р. разом з Є.Кананою потрапив у побутовий скандал (бійка в ресторані Донецька), обоє були дискваліфіковані довічно, але Лобановський зумів домогтись відміни покарання і переведення в "Динамо". В 1975–1981 роках грав у київському «Динамо».В складі збірної України призер Спартакіади 1979.
В європейських кубкових турнірах зіграв 39 матчів, забив 1 гол:
- Кубок чемпіонів — 22 матчі, 1 гол
- Кубок кубків — 5 матчів
- Кубок УЄФА — 10 матчів
- Суперкубок УЄФА — 2 матчі
З кінця 2006 року президент дитячого ФК «Старт» імені Анатолія Конькова.
З 2008 — спортивний директор «Сталь» Алчевськ.
2 вересня 2012 року обраний Президентом Федерації футболу України.
18 грудня 2014 подав у відставку[1][2], яка була прийнята виконкомом ФФУ 23 січня 2015[3][4].
Досягнення
- Срібний призер Чемпіонату Європи 1972 року.
- Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976 року.
- Чотириразовий Чемпіон СРСР: 1975, 1977, 1980, 1981.
- Володар Кубка СРСР: 1978.
- Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1975.
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975.
- Нагороджений орденом «За заслуги» III (2004)[5], ІІ (2015)[6] та І (2020)[7] ступенів.
Примітки
- Коньков ушел в отставку с поста президента ФФУ (рос.)
- Відбулось засідання XVI Конгресу ФФУ
- Павелко стал и.о. президента ФФУ (рос.)
- Андрія Павелка призначено виконуючим обов'язки президента ФФУ
- Указ президента України N 795/2004. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 жовтня 2009.
- Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
- Указ Президента України від 14 жовтня 2020 року № 446/2020 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства „Футбольний клуб «Динамо» Київ“»»
Посилання
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» (рос.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (копія[недоступне посилання з липня 2019]) (рос.)