Шанайда Іван

Іван Шанайда (псевдо: «Данило», «Нестор», «Петро», «Левко», «Ярослав»[1]; нар. 1915, с. Криве, нині Тернопільський район — пом. 27 березня 1946, там же) — український військовик, провідник ОУН Підволочиського району, керівник Проводу ОУН Тернопільської області (принаймні в березні 1944)[2], згодом Крайовий Провідник ОУН Поділля (листопад 1944 – березень 1946), за іншими даними (1945-1946).

Іван Шанайда
Загальна інформація
Народження 1915(1915)
с. Криве, тепер Козівський район, Тернопільська область
Смерть 27 березня 1946(1946-03-27)
там же
Псевдо «Данило», «Нестор», «Петро», «Ярослав», «Левко»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
 ОУНР
Вид ЗС  УПА
Командування
крайовий провідник ОУН

Життєпис

Іван Шанайда «Данило», «Нестор» народився 1915 року в селі Криве Бережанського повіту в селянській родині.

У 1938–1939 роках був змушений піти в підпілля. Був районовим Провідником ОУН Бережанщини у 1940 році, повітовим провідник ОУН Скалатщини у 1941 році.

Протягом 1945 року командиром ВО-3 «Лисоня», після відходу на лікування у жовтні 1944 року командира Польового Омеляна-«Остапа», був командир «Степанович», імовірно, це провідник Подільського краю Шанайда Іван[1].

У 1942 році стає Обласним провідником ОУН[3], а після загибелі Юліана Гуляка обійняв пост Крайового провідника ОУН.

Загинув 27 березня 1946 року в лісі біля села Кривого, Козівського району, Тернопільської області, у бою з військами НКВД. В цьому ж бою загинула і його дружина[4].

Примітки
  1. Воєнна округа УПА «Лисоня». 1943-1952. Документи і матеріали. Літопис УПА. Нова серія, том 20. Нарис про діяльність ВО УПА «Лисоня»
  2. Роман Янкель. Вырвавшаяся из когтей смерти
  3. Подільський край ОУН (б) в процесі розгортання збройних відділів українського націоналістичного руху Опору (в кінці 1943 - початку 1944 рр.)
  4. № 145 Повідомлення про загибель провідника «Данила» 1946 р. ПОВІДОМЛЕННЯ. Архів УСБУ в Тернопільській обл., ф. 6, інв. ж. 9, спр. 1074, пакет 1, с. 168 а. Копія.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.