Гуляк Юліан Костянтинович

Юліан Костянтинович Ґуляк (або Гуляк, псевдо: «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам», 15 січня 1915, с. Жизномир, нині Чортківського району — 19 липня 1944, с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівського району, Львівська область) — провідник юнацтва ОУН Бучацького повіту (з 1937[1]), провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944).

Юліан Ґуляк
Івахів Василь та Ґуляк Юліан (справа)
Загальна інформація
Народження 15 січня 1915(1915-01-15)
с. Жизномир, нині Чортківського району, Тернопільська область,  Україна
Смерть 19 липня 1944(1944-07-19) (29 років)
с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівський район, Львівська область)
Псевдо «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Командування
провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940),
провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941),
керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944)

Життєпис

Дитинство та юність

Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир (нині Бучацького району, Тернопільська область, Україна) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (1910 р.н.), Володимира (1912 р.н.) і Юліана. Матір вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сім'ї народилося ще троє дітей: Ольга (1924 р.н.), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.

Вступив до ОУН[2] під час свого навчався у гімназії.[3][lower-alpha 1] Потім закінчив учительську семінарію у Заліщиках,[4] працював учителем.[2] Був активістом національного відродження с. Жизномир — членом Управи товариств «Просвіта», «Луг».

Боротьба в лавах ОУН

Під час польської окупації став бучацьким повітовим провідником юнацтва, потім ОУН, згодом провідником ОУН Чортківської округи. На цьому посту заарештований і утримувався в польській тюрмі до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.

З вересня 1939 до осені 1940 р. продовжував очолювати ОУН Чортківської округи. З 1940 по 1941 р. — провідник ОУН Тернопільської області.

Під час німецько-гітлерівської окупації (1941—1944 рр.) керував організаційною референтурою Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель. Займався також справою організації підпільної радіостанції «Афродіта». З наближенням фронту Юліан Гуляк з друзями заквартирував у с. Стріличі Старі Бібрецького повіту на Львівщині.

19 липня 1944 р. німецькі карателі обступили Стріличі Старі й почали облаву. Відстрілюючись, «Токар» і його друг «Моряк» — Ярослав Скасків (1922—1944 рр.), обласний провідник ОУН Львівщини, загинули.

19 вересня 1996 року тлінні останки Юліана Гуляка були перепоховані на цвинтарі в рідному селі Жизномир.

Сім'я

Дружина — Теодозія з Підгайних, була його помічницею, застрелилась під час облави мдбістів, щоб не потрапити до лап карателів.[5] Мали сина Юрія (за даними Н. Мизака, його звали Аркадій[6]), який помер у 1944 чи 1945 році, похований у селі Бишки.[7]

Див. також

Зауваги
  1. у книзі Орести Синенької є також відомості, що навчався у Львові → С. 83.; за спогадами Марії Матковської, також навчався у Краківському університеті → С. 23. → Перша зв'язкова.

Примітки
  1. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 19.
  2. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 83.
  3. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 23.
  4. Савак Б. Гуляк Юліан… — С. 433.
  5. Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — ISBN 978-966-528-318-8.
  6. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — С. 138.
  7. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 84.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.