Шанфлері

Жуль Франсуа Фелікс Флері-Юссон (17 вересня 1821, Лан, Ена — 6 грудня 1889, Севр) — французький критик мистецтва та письменник-романіст, прихильник реалістичного руху в живописі й літературі, що писав під псевдонімом Шанфлері.

Шанфлері
Jules François Felix Fleury-Husson
Champfleury circa 1860, photographed by Nadar
Псевдо Fleury[1] і Champ-fleury
Народився 10 вересня 1821(1821-09-10)[2][3][…]
Лан[4]
Помер 6 грудня 1889(1889-12-06)[5][6][…] (68 років)
Севр[4]
Поховання Севр
Країна  Франція[5]
Національність Франція
Діяльність письменник, прозаїк-романіст, літературний критик, художній критик, журналіст, мистецтвознавець
Знання мов французька
Членство Société héliographiqued
Напрямок реалізм
Посада куратор
Брати, сестри Édouard Fleuryd
Нагороди

У 1843 Флері-Юссон переїжджає до Парижу. Зустрічає там Шарля Бодлера і наступного року починає займатися критикою мистецтва під іменем «Шанфлері» для журналу L'Artiste. Він одним з перших почав популяризовувати роботи Ґустава Курбе у статті Le Pamphlet 1848 року.

1850 року, коли іспанську школу ще великою мірою іґнорували, він вже захищав роботи Ель Греко. Він написав про братів ЛєНенів[7] і Моріса Кантена де ЛаТура. Він також мав невеличку аферу з Евеліною Ганською, вдовою його друга, Оноре де Бальзака.[8]

У 1856 і 1857 роках редаґував періодичне видавництво Le réalisme.

Найвідоміший його роман — Les bourgeois de Molinchart (1854) — був одним з найранніших реалістичних творів.

У 1869 році його книга «Коти», серія есеїв про кішок, включно з описами котів, що їх малювали видатні митці того часу, була опублікована Librairie de la Société Botanique de France і відредаґована Дж. Ротшильдом.

З 1872 року і до смерті у 1889 він очолював колекцію у Севрській порцеляновій мануфактурі.

Персонаж Марселя у Scènes de la vie de bohème Анрі Мюрже, а також відповідний персонаж Марселло в опері Пуччіні, частково базувалися на характері Шанфлері. Шанфлері був другом Мюрже, якийсь час вони жили разом.

Твори

Праці:

  • «Histoire de la Caricature Antique», um 1865, Paris
  • «Histoire de la Caricature au Moyen Age», 1872, Paris
  • «Histoire de la Caricature sous la Réforme et la Ligue, Louis XIII à Louis XVI. Paris
  • „Histoire de la Caricature sous la Révolution“, 1877, Paris
  • „Histoire de la Caricature sous la République“, l'Empire et la Restauration», 1874, Paris
  • «Histoire de la Caricature moderne», 1865?, Paris
  • «Histoire de l'imagerie populaire», 1886, Paris
  • "Bibliographie Céramique: Nomenclature Analytique de toutes les Publications faites en Europe et en Orient sur les Arts et l'Industrie Céramique depuis le XVIe siècle jusqu'en 1880, Reprint 1981, Hildesheim, Georg Olms Verlag
  • "Histoire de faiences patriotiques sous la revolution, 1875, Paris

Романи і казки:

  • «Les Excentriques», 1857, Paris, Neuauflage 1996, Plein Chant
  • "Les Propos amoureux: Madame Vatinel. Mademoiselle Aurore, 1861
  • "Les Souffrances du Professeur Delteil, 1870, Paris
  • «Contes de printemps. Les aventures de mademoiselle Mariette», 1853, Paris
  • «Contes choisis. Les trouvailles de Monsieur Bretoncel, La sonnette de Monsieur Berloquin, Monsieur Tringle». 1889, Paris

Твори про Шанфлері
  • Troubat, Souvenirs sur Champfleury et le Réalisme (Paris, 1905)

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Шанфлёри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. RKDartists
  6. Encyclopædia Britannica
  7. Champfleury, Nouvelles réchérches sur la vie et l'oeuvre des frères Le Nain, 1862.
  8. Robb, Graham. Balzac: A Biography. New York: W. W. Norton &x Company, 1994. ISBN 0-393-03679-0. p. 414.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.