Шань-шуй
Шань-шуй (кит. 山水 lit. «Гора-води») — традиційні китайські пейзажні композиції із зображенням гір і води.
Інтерпретація і техніка
Гори, скелі, потоки, хмари, туман - сакральні елементи китайського космосу, що символізують чоловіче та жіноче начало, а також їх взаємодію (див. інь і ян). Для малюнка використовуються мінеральні фарби або чорна туш; зображення супроводжуються каліграфічними написами[1].
Історія
Жанр склався на початку нашої ери. Його попередниками вважаються кам'яні рельєфи, бронзові курильниці та дзеркала динстії Хань (206 до н.е.-220: напр., зображення міфічної гори Куньлунь). Найвищий розквіт шань-шуй у живописі — X–XIII століття (художники Го Сі, Лі Тан, Ма Юань)[1]. Аналогічна тематика присутня також у класичній пейзажній ліриці.
Відомі художники
Династія Суй та раніше
- Чжан Цзицянь (550—617)
Династія Тан і період роздробу
Династія Сун
Династія Юань
- Чжао Менфу (1254—1322)
- У Чжень (1280—1354)
- Хуан Гунван (1269—1356)
Династія Мін
Династія Цін
- Лань Ін (1585—1666)
- Ван Ши-мін (1592—1680)
Див. також
- Митці дикої природи
- Китайські школи художників дикої природи
- Хуа-няо
- Дика природа
- Живопис
- Пейзаж
- Благоговіння перед природою
Ресурси Інтернету
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шань-шуй
Примітки
- Сотрудники НИИ теории и истории изобразительных искусств Российской академии художеств. Энциклопедический словарь «Изобразительное искусство и архитектура» (рос.). Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 11 жовтня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.