Шан-кобинська культура

Шан-Кобинська культура археологічна культура заключної давньокам'яної та початку середньокам'яної діб[1][2]. Є азильським етапом розвитку гірсько-кримської культури. Поширена у Кримських горах.

Датується часом 10-7 тисячоріччями до Р. Х. До шан-кобинської культури відносять білоліську культурну групу пам'яток північно-західного Надчорномор'я.

Гірсько-кримська культура

У гірській частині Криму налічується коло 20 середньокам'яних стоянок, що розташовані у гротах та навісах. Більшість з них характеризована тотожнім інвентарем, що дало можливість виділити їх у окрему гірсько-кримську культуру.

Майже усі розкопані стоянки є багатошаровими, у яких один шар належить культурі ранньо-середньокам'яної доби шан-кобинський, та інший шар — культурі пізньо-середньокам'яної доби мурзак-кобинській.

Основні пам'ятки

До пам'яток шан-кобинської культури відносяться нижні шари: Шан-Коба (шари 6, 5), Фатьма-Коба (шари 5, 6), грот Скалистий (шари 4, 3, 2, 1), грот Буран-Кая, Заміль-Коба-I, -ІІ, Сюрень-II (верхній шар), Алимівський навіс (шари 2, 3, 4), грот Водоспадний та інші.

Найбільш вивченою пам'яткою є епонімна Шан-Коба.

Інвентар

Для крем'яної індустрії Шан-Кобинської культури характерна достатньо розвинена пластинчаста техніка розколювання з одно- та двоплощинних нуклеусів. Геометричні мікроліти (переважно сегменти та, у меншій кількості, трапеції і трикутники), кінцеві скребачки, бокові, кутові та серединні різці на пластинках.

Крем'яневий інвентар шан-кобинської культури характеризуються мікролітичністю, з перевагою серед геометричних мікролітів сегментів. Сегменти переважно великих розмірів, довгасті або середньовисокі. Відносно великими є й трапеції. Різцово-скребковий покажник є високим (1,7), а пластино-відшепний покажник — надто високий (3,2). Нуклеуси призматичні, чи конічні, переважно прямоплощадні. Скребки переважно кінцевіна пластинах. Різці майже виключно бокові, рідше — серединні.

Господарство

Носії Шан-Кобинської культури займалися переважно полюванням на лісових та, частково, степових тварин.

Походження

Шан-кобинська культура та білоліська група постали з епіграветських традицій. Вони, належали до романелло-азильської куль­турної області із сегментоподібними мікролітами, що розвивалися у Південній та Центральній Євро­пі, у Криму та на Кавказі за заключної давньокам'яної та початку середньокам'яної діб у 12-9 тисячах років тому. До азило-романельської культурної спільноти відноситься:

Джерела та література

Примітки

  1. Залізняк, Л.Л. (1998). Передісторія України Х—V тис. до н. е. Київ.
  2. Залізняк, Л.Л. (2005). Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України. Київ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.