Шарль Лекок
Шарль Лекок (фр. Charles Lecocq, 3 червня 1832, Париж — 24 жовтня 1918, Париж) — французький композитор, автор популярних оперет.
Шарль Лекок | |
---|---|
Charles Lecocq | |
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 3 червня 1832 |
Місце народження | Париж |
Дата смерті | 24 жовтня 1918 (86 років) |
Місце смерті | Париж |
Поховання | |
Громадянство | Франція |
Професія | композитор |
Освіта | Вища національна консерваторія музики і танцюd |
Вчителі | Франсуа Бенуаd |
Жанр | оперета |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Здобув музичну освіту в Паризькій консерваторії, навчався по класу органу у Ф. Бенуа, по класу композиції — у Ф. Галеві. У 1987 році взяв участь в конкурсі на одноактну оперету, на якому розділив з Жоржем Бізе першу премію за оперету «Доктор Міракль» (Le Docteur Miracle). У подальшому жанр оперети став основним в творчості Лекока. Світову славу композитору принесла оперета «Дочка мадам Анго», прем'єра якої стала національною подією[1].
Шарль Лекок є визначним представником французької класичної оперети. В цей жанр привніс традиції французької комічної опери, а також риси романтизму і ліризму. До школи Лекока належать, зокрема, Едмон Одран і Робер Планкет[1].[2]
Твори
Творчий доробок Лекока нараховує більш ніж 50 оперет, опер і водевілів; серед них:
- «Чайна квітка» (Fleur de the, 1868)
- «Сто дів» (Les cent vierges, 1872)
- «Дочка мадам Анго» (La fille de Madame Angot, 1872)
- «Жирофле-Жирофля» (Girofle-Girofla, 1874)
- «Камагро» (La Camargo, 1878)
- «Серце і рука» (Le coeur et la main, 1883)
Інші твори: балети «Синя Борода» (Barbe-Bleue, 1898), «Лебідь» (Le cygne, 1899); п'єси для оркестру, 25 п'єс для фортепіано, 5 збірок романсів, жіночі хори та ін.[1]
Примітки
- Вайнкоп, 1982, с. 76.
- Шарль Лекок. Радіопередача циклу М.Малькова "Історія, озвучена в опереті" (рос.)
Джерела
- Вайнкоп Ю., Гусин И. Краткий биографический словарь композиторов. — 5-е изд., испр., доп. — Л. : Музыка, 1982. — 200 с.