Шарль де Морні

Герцог Шарль Огюст Жозеф Луї де Морні (фр. Duke Charles Auguste Louis Joseph de Morny; нар. 15 вересня 1811 у Сен-Моріс, (Saint-Maurice) Швейцарія) - французький політичний діяч і фінансист, брат Імператора Франції Наполеона ІІІ.

Шарль де Морні
фр. Charles de Morny, Duke of Morny фр. Charles de Morny
Народився	15 вересня 1811(1811-09-15)[1][2][3] Saint-Maurice
Помер	10 березня 1865(1865-03-10)[4][5][…] (53 роки) Париж, Франція
Поховання	Пер-Лашез :
Країна	Франція[6]
Діяльність	колекціонер мистецтва, фінансист, політик, дипломат
Знання мов	французька[4]
Членство	Спілка залізничних шляхівd
Magnum opus	A catalogue of the highly important collection of Dutch, Flemish and French pictures of the Count de Morny, 1848d
Титул	Герцог
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, міністр, депутат Національної асамблеї Франції і член генеральної радиd
Партія	Orléanismd
Батько	Шарль Жозеф де Флао
Мати	Гортензія Богарне
Брати, сестри	Emily Petty-Fitzmaurice, Marchioness of Lansdowned, Наполеон III Бонапарт, Napoleon Charles Bonaparted і Людовик II Голландський
У шлюбі з	Sof'ja Sergeevna Trubeckajad
Діти	Mathilde de Mornyd і Louise Le Hond[3]
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Його мати була королева Ґортензія, дружина Луї Бонапарта.

Морні був одним із палких прихильників і організаторім проголошенної 22 січня 1852 року, Другої Французької Імперії. Посідав крісло міністра внутрішніх справ.

Морні ніколи не приховував симпатій до Орлеанської династії загалом і до короля Луї-Філіпа зокрема. І коли 2-а імперія запрагла конфіскувати майно родини короля - подав у відставку. Але це не перешкоджало його стрімкій кар‘єрі за правління Наполеона ІІІ. Від листопада 1854 до травня 1856 він стає президентом Законодавчого корпусу і продовжив у нім головування від 1857 по 1865 рік Морні не дожив до падіння Імперії, бо помирає 7 березня 1865 року.