Наполеон III Бонапарт

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte; 20 квітня 1808 9 січня 1873) — останній французький імператор з 1 грудня 1852 року до 4 вересня 1870 року (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 року до 1 грудня 1852 року.

Наполеон III
фр. Napoléon III
Прапор
Імператор Французів
2 грудня 1852  9 січня 1873
Попередник: Наполеон II
 
Ім'я при народженні: фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte
Народження: 20 квітня 1808(1808-04-20)[1][2][…]
Париж, Перша Французька імперія[3][4][4]
Смерть: 9 січня 1873(1873-01-09)[1][2][…] (64 роки)
Чизлхерстd, Бромлі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[4]
Поховання:
Sarcophagus of Emperor Napoleon IIId : 
Країна: Франція[5]
Релігія: Католицизм
Освіта: Waffenplatz Thund[6]
Рід: Бонапарти
Батько: Людовик I Бонапарт
Мати: Гортензія Богарне
Шлюб: Євгенія де Монтіхо
Діти: Наполеон IV, Eugène Bured і Alexandre Bured
Автограф:
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Військова Медаль (Французька Респбліка)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Орден Свободи (Португалія)
Орден Меджида 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Рутової корони
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден підв'язки
Орден Слона
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лева і Сонця 1 ступеня
Великий хрест ордена Білого Сокола
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Племінник Наполеона I, після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Здійснивши переворот у 1851 році й усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим. За рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Кримська війна

Французька імперія разом із Великою Британією виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: російський імператор Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши його. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-османської коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла війну.

Після перемоги у Кримській війні та з нагоди Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 р., Наполеон ІІІ виготовив для себе та для імператриці Євгенії спеціальні імператорські корони.

Кінний портрет Наполеона III. Альфред Де Дре, 1858.

Франко-мексиканська війна

Продовжуючи агресивну експансіоністську політику та прагнучи визнання Франції як провідного гравця в міжнародній політиці, та натхнений вдалим прикладом Кримської кампанії, Наполеон ІІІ прийняв рішення про втручання у внутрішні справи Мексики. Спочатку Франція, як і під час Кримської війни, діяла в складі міжнародної коаліції (разом з іспанцями та англійцями), а, надалі, самостійно, підтримуючи одну із сторін у громадянській війні в Мексиці. Кампанія тривала з 1862 до 1867 року з перемінними успіхами, та зрештою закінчилася поразкою і виведенням французьких військ з території Мексики.

Французько-прусська війна

Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. Королівство Пруссія вважало, що їхнього короля образили. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація, почалася французько-прусська війна. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій французька армія зазнала значних втрат, попри сильний опір. Наполеон III 2 вересня здався. Після взяття в полон Наполеона III в битві під Седаном Друга французька імперія розпалась. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дісталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзасу.

Нагороди

Франція

Королівство Сардинія

Королівство Португалія

Мексика

  • Орден Гваделупи, великий хрест (Мексиканська республіка; 12 січня 1854)
  • Орден Мексиканського орла, великий хрест з ланцюгом (Мексиканська імперія; 1 січня 1865)

Шведсько-норвезька унія

Османська імперія

Велике герцогство Баден

Королівство Пруссія

Російська імперія

Королівство Ганновер

Інші країни

Примітки

Література

  • Р. А. Кривонос. Наполеон III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
  • Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
  • Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
  • Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
  • де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
  • Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
  • Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
  • T. Delord, «Hist. du second empire»
  • Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874—1882)
  • Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
  • «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
  • Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
  • Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
  • Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
  • De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
  • Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
  • Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
  • Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881—1884)
  • du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
  • Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895—1896)
  • Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
  • Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
  • Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.