Шарукан

Шарукан — половецький хан.

Шарукан
Національність Половці
Титул Хан
Батько Ясінь
Діти Атрак і Сирчан

Восени 1068 року розгромив об'єднані сили руських князів на чолі з Великим князем київським Ізяславом Ярославичем у битві на річці Альті. Під 1068 роком Новгородський перший літопис згадує взяття в полон Шарукана князем Святославом Ярославичем, однак у «Повісті минулих літ» Лаврентіївського списку ім'я хана не назване.

У травні 1107 року разом із ханом Боняком Шарукан здійснив напад на Русь в районі Переяслава, дійшовши до Лубен. У серпні того ж року Святополк II Ізяславич зібрав князів для походу у відповідь. Наслідком раптового нападу стала перемога русичів. Шарукан ледве врятувався втечею.

Мав двох синів — Сирчана і Атрака (в літописах Отрок). Дід Кончака.

На думку історика Омеляна Пріцака від слов'янського перекладу імені Шарукана походить назва міста Змієва[1] в Харківській області України[2].

Примітки
  1. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 117-118.
  2. Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.