Шафран (рід)
Шафра́н — рід трав'янистих багаторічних рослин родини півникових.
| Шафран | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Півникові (Iridaceae) |
| Підродина: | Crocoideae |
| Триба: | Croceae |
| Рід: | Шафран (Crocus) L. |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Crocus | |
Відомо 70 видів, поширених переважно на Середземномор'ї; на території України — 9.
Шафран посівний вирощують як джерело прянощів і як фарбувальну рослину; використовується в народній медицині як болезаспокійливий і сечогінний засіб.
Потребує відкритого сонячного місця і проникного, легкого ґрунту.
Ботанічний опис
Бульбоцибулина має розмір до 3 см в діаметрі, округла або сплюснута, вкрита лусками, дає пучок кореневих мочок, будова і забарвлення яких варіюються у різних видів.
Стебло не розвивається.
Листки прикореневі, лінійні, охоплені знизу піхвовими лусками, з'являються під час чи після цвітіння.
Квітки поодинокі, іноді 2—3 з однієї бульбоцибулини, оточені плівчастими лусками. Оцвітина крупна, довго лійчаста, відгин віночока складається з 6 пелюсток, що переходять у довгу циліндричну трубочку. Тичинки прикріплені до зіва оцвітини, коротші його; нитки короткі; пиляки прямостоячі, лінійні, зазвичай довші тичинкову нитку. Стовпчик ниткоподібний з трьома маточками.
Плід — тригніздна коробочка, насіння дрібне, ребристі.
Період цвітіння — весна або осінь (залежно від видової приналежності рослини).
За забарвленням квіток види діляться на дві групи: жовтоквіткові (забарвлення від жовтого до жовтогарячого) і блакитноквіткові (забарвлення від світло-бузкового до темно-фіолетового); також зустрічаються альбіносна форма — частіше у блакитноквіткових, рідше у жовтоквіткових.
Значення і застосування
Використовується як декоративна рослина.
Висушені маточки квіток шафрану посівного (Crocus sativus) використовуються як пряність і харчовий барвник жовтогарячого кольору.
Можливо, має властивості, що сповільнюють втрату зору в літніх людей. На даний момент ці властивості рослини тільки починають вивчатися[1].
Використовується в харчовій промисловості як натуральний жовтий барвник для сирів, лікерів, вершкового масла і деяких видів безалкогольних напоїв. Відомий у Греції з раннього Середньовіччя. Барвник додавався безпосередньо в основу: порошкоподібний барвник змішувався з яєчним білком і широко використовувався для ілюстрування рукописів. З шафрану з білком також виготовлявся золотистий лак для надання поверхні олова золотого відтінку — для імітації золотого аркуша.
Примітки
- Шафран запобігає вікову втрату зору в літніх (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 7 березня 2013.
Посилання
- Крокус // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 95. — 224 с.
- Крокус // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 50.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шафран (рід)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.