Шевирьов Степан Петрович
Шевирьов Степан Петрович (18 [30] жовтня 1806, Саратов, Російська імперія — 8 [20] травня 1864, Париж, Французька імперія) — російський літературний критик, історик літератури, поет, громадський діяч слов'янофільських переконань, ординарний професор і декан Московського університету, академік Петербурзької Академії наук.
Шевирьов Степан Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
30 жовтня 1806[1][2] Саратов, Російська імперія[1][2][3] | |||
Помер |
20 травня 1864[1][2][4] (57 років) Париж, Франція[1][2][…] | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поет, літературний критик, історик літератури, філософ | |||
Alma mater | Московський університет благодійний пансіонd (1822)[1] і Імператорський Московський університетd | |||
Мова творів | російська | |||
Членство | Петербурзька академія наук | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Шевирьов Степан Петрович у Вікісховищі |
Започаткував політичне кліше Загниваючий Захід.
Біографія
Служив в Московському архіві Колегії закордонних справ. Входив в «Літературно-філософський гурток любомудрів», в якому брали участь О. І. Кошельов, Д. В. Веневітінов, І. В. Киреєвський. Брав участь в організації і виданні літературного журналу «любомудрів» «Московський вісник» (1827—1830). Разом з В. П. Титовим і М. О. Мельгуновим перевів книгу «Про мистецтво і художників» Л. Тіка і В. Г. Вакенродера.
Примітки
- Фризман Л. Г. Шевырёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- Н. Ч. Шевырев, Степан Петрович // Русский биографический словарь — СПб: 1911. — Т. 23. — С. 19–29.
- Шевырёв Степан Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Щ. Шевырев, Степан Петрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIX. — С. 361–364.
Джерела
- М. Богданова. Шевирьов Степан Петрович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 839.