Шевирьов Степан Петрович

Шевирьов Степан Петрович (18 [30] жовтня 1806, Саратов, Російська імперія — 8 [20] травня 1864, Париж, Французька імперія) — російський літературний критик, історик літератури, поет, громадський діяч слов'янофільських переконань, ординарний професор і декан Московського університету, академік Петербурзької Академії наук.

Шевирьов Степан Петрович
Народився 30 жовтня 1806(1806-10-30)[1][2]
Саратов, Російська імперія[1][2][3]
Помер 20 травня 1864(1864-05-20)[1][2][4] (57 років)
Париж, Франція[1][2][…]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, літературний критик, історик літератури, філософ
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd (1822)[1] і Імператорський Московський університетd
Мова творів російська
Членство Петербурзька академія наук
Нагороди

 Шевирьов Степан Петрович у Вікісховищі

Започаткував політичне кліше Загниваючий Захід.

Біографія

Служив в Московському архіві Колегії закордонних справ. Входив в «Літературно-філософський гурток любомудрів», в якому брали участь О. І. Кошельов, Д. В. Веневітінов, І. В. Киреєвський. Брав участь в організації і виданні літературного журналу «любомудрів» «Московський вісник» (1827—1830). Разом з В. П. Титовим і М. О. Мельгуновим перевів книгу «Про мистецтво і художників» Л. Тіка і В. Г. Вакенродера.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.